В Мінську триває робота з пошуку мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Та сам переговорний процес зіштовхується з низкою перешкод, пов’язаних з тим, що сторона агресора ще не вирішила що збирається будувати.
Про хід перемовин «День» поспілкувався з учасником Трьохсторонньої контактної групи з політичних питань Романом Безсмертним.
— Пане Романе, в руслі спроб політичного врегулювання конфлікту на Донбасі, чи існує ризик легалізації бандитів, зокрема, через можливе проведення там виборів згідно з українським законодавством?
— Переговори тільки-но приступили до питання розмінування. Про роззброєння взагалі поки що ми не говорили. На окупованій території навіть на руках у людей величезна кількість зброї. Тому поки не буде вирішено безпекового фактору, говорити про те, що політичний процес почнеться передчасно. Різні тлумачення цього питання виникають тому, що політична підгрупа почала працювати раніше ніж їй належало. Але така була воля Трьохсторонньої контактної групи і такою була воля «нормандської четвірки», щоб розпочати напрацьовування матеріалів по мирному врегулюванню конфлікту. Але таке напрацьовування ще не означає початку самого процес політичного врегулювання.
— Наскільки українська сторона зберігає позицію, що ця територія є саме українською? І чи не допускає наша сторона того, що ця зона буде відокремленою з якимось «особливим статусом»?
— Згідно з Мінських домовленостей та останніх директив, які надійшли з Парижу та відповідно до позицій висловлених на останніх зустрічах міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», акцентується увага на тому, що це є українська територія. Відповідно вибори і будь-які акції там мають здійснюватись виключно в українському правовому полі. Але це таке наше бажання. В підтексті розмов протилежної сторони весь час виникають речі, які свідчать про те, що вони намагаються створити квазі-державу. При цьому вони не знають, як це утворення буде співіснувати з іншими.
— З чим пов’язане періодичне перенесення бойовиками своїх незаконних «виборів»?
— З формально-юридичної точки зору для нашої сторони ці перенесення дати «виборів» бойовиками взагалі не може мати значення. Мінські домовленості говорять про вибори на тих територіях виключно згідно з українським законодавством. Всі ці маневри незрозуміло кого знаходяться за рамками переговорного процесу. Але по факту ми не можемо не звертати на це увагу. Зрозуміло, що все це здійснюється в руслі шантажу по відношенню до учасників переговорного процесу. З політичної точки зору це означає лише те, що вони діють в двох напрямках. З одного боку вони хочуть продемонструвати, що прагнуть чогось досягти в рамках Мінський переговорів, а з іншого боку, вони продовжують працювати на свій електорат, який залишається на окупованій території. Я помітив певні іскринки, які проскочили між представниками окупованих територій і представниками Москви, які свідчать про те, що й там ще не досягнуто остаточного рішення. І це при тому, що вони знаходяться під повним контролем військово-політичної верхівки Росії. Про це й говорить Ходоковський в згаданому інтерв’ю. Тобто в їхніх стосунках існує проблема.
— Багато хто помічає, що в переговорному процесі нам нав’язуються зміни до Конституції.
— Ні. За весь час, що я перебуваю на цих перемовинах, а я беру в них участь починаючи з шостої зустрічі, жодного разу не чув ні від європейців, ні від інших учасників, що ми маємо робити ось так і не інакше. Все що торкається змін до Конституції витікає з Мінських домовленостей, погоджених між Порошенко і Путіним.
— А російську сторону Європа намагається якось притиснути, так би мовити більш жорстко вплинути на неї?
— Я вважаю, що Європа ще не усвідомила, яку небезпеку в собі несе Росія і для самої Європи, і для всього світу. В багатьох розмовах з дипломатами я це відчуваю. Цивілізований світ ще вірить у те, що зупинити цю агресію можна вмовляннями та пошуками компромісів.
