Експозиція «Кав'ярні і квіти», яку глядачі зможуть відвідати до 14 листопада — унікальна. Насамперед тому, що творчість Ольги Кравченко є плодом зрілої індивідуальності. Ольга — як іскра теплого, але абсолютно невгамовного вогника, моментально зігрітися гарячої ідеєю і пише самозабутньо: летить пензлем, швидко і азартно, не помічаючи часу... Вона інтуїтивно відтворює особливу ауру пейзажу, крихке і швидкоплинне чарівність квітки, швидкий біг всемогутнього Часу повз київських та паризьких кав’ярень, а найголовніше — вона вміє цінувати кожний момент життя.
А ще виставка цікава для нас тому, що Ольга — найяскравіший приклад людини, яка відкрила своє покликання вже в досить зрілому віці. Вона з довірою і ентузіазмом відкрилася своєму художньому покликанню, без вагань перекроїла все життя згідно до законів творчості. Її картини тихо зачарують глядача, зігріють жіночою теплотою і дарують наївну дитячу радість. Нам пощастило стати свідками феномену чистої радості творчості обдарованої людини, не обтяженої академічною освітою: аматора, здатного відверто помилятися, шукати і знаходити.
КРАМНИЦЯ ШОКОЛАДУ. ПОДІЛ / ОЛЬГА КРАВЧЕНКО
Доля розкривала її дар поступово, немов спіраль серпантина: Ольга народилася в селі Новодубище Красилівського району, закінчила філологічний факультет Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Працюючи в столичному журналі, близько подружилася з цікавими творчими особистостями. Найважливішим етапом свого творчого розвитку художниця називає знайомство з відомим художником-«шестидесятником», майстром української сецесії Віктором Зарецьким. Вона позувала йому в кількох портретах, захоплено розглядала в майстерні його роботи різних періодів, слухала одкровення про творчість... і темна завіса, що приховувала її власний потаємний потенціал художниці — поступово відкрилася. Одного разу Ольга зважилася показати маестро свій живопис, і як напуття почула обнадійливе "а що, може бути!" Прокинулися і гени батька, шофера за професією і цінителя прекрасного за покликанням, який малював просто вдома, задля власного задоволення, чудового чоловіка, здатного на абсолютно не типовий для простого шофера вчинок: під час відрядження до Ленінграда не по магазинам піти, а на екскурсію в Ермітаж, і закупити (на всі гроші!) загрунтоване полотно і фарби.
Ольга Кравченко взялася за здійснення своєї мрії всерйоз: при кожній можливості прагнула піти на виставку відомих майстрів, навіть при скромних засобах — на художні матеріали грошей не шкодувала, годинами мерзла або мокла під дощем під час пленерів. На першій же виставці в Будинку Літераторів Спілки Письменників, хтось з анонімних, (але здатних до активної форми шанування) цінителів мистецтва, безсовісно вкрав чотири картини. Художниця була шокована, але головне для неї вже відбулася – адже був глядацьких інтерес, були і запрошені на відкриття друзі та знайомі... а пізніше з'явилися і публікації в пресі. У 2005 році Ольга Кравченко стає членом Спілки Художників, її полотна користуються успіхом: даруються і купуються, поповнюють приватні та музейні колекції.
ЖОВТІ ТРОЯНДИ З ЯБЛУКОМ / ОЛЬГА КРАВЧЕНКО
Картини із серії «Кав’ярні і квіти» — немов музика з глибини душі — щирі та теплі. Поверхня полотен як мозаїка з пунктиру і точок безпомилково переданого кольору, а іншого разу - як гобелен з тонких і делікатних мазків, що створюють живу тканину із зелені і неба, пелюсток і бутонів. Її паризькі і київські світанки беруть початок із джерел духовних, тому живопис авторки красивий, мирний і люблячий. Це не будні, а переосмислення світу через творчих стан душі. Талант Ольги Кравченко – як квітка, що пробилася з-під сірого асфальту нудної повсякденності.
Фоторепродукції картин надано автором.
