Проблема пошуку зниклих бійців і цивільних людей у зоні проведення АТО, а також на окупованих територіях — певне, одна з найскладніших сьогодні. І через відсутність координації між різними державними органами, волонтерськими організаціями, через відсутність чітких алгоритмів пошуку, єдиної бази даних про всіх зниклих, єдиної бази даних ДНК, а ще — через обмежені ресурси пошуку на окупованих територіях та в Росії. Загалом же, ця проблема комплексна і включає в себе не лише пошук людей, що зникли під час бойових дій, а й пошук та ідентифікацію тіл.
Все це змусило сісти за один стіл представників СБУ, МВС, волонтерських організацій, правозахисників та родичів зниклих. Організовувала дискусію ГО «Центр громадянських свобод». Родичі військових з’їхалися з усієї країни, щоб поставити питання та почути нову інформацію. Дехто з них не бачив своїх рідних понад рік. Жодної звістки.
«Мого чоловіка немає вже рік і три місяці, востаннє він виходив на зв’язок 30 серпня, з Іловайську. Після того, він більше не давав про себе знати. Хоч що б ми робили — жодних слідів», — розповідає Тетяна, дружина зниклого Віталія Доценка з 40-го батальйону.
Згідно з даними СБУ, кількість зниклих осіб станом на сьогодні — 774. Це і військові, і цивільні. Але правозахисники і волонтери говорять, що цифра може бути значно вищою.
Про те, як живуть рідні зниклих безвісти військових, чому досі немає єдиного реєстру всіх зниклих, як волонтери шукають і вивозять тіла загиблих — читайте у найближчих випусках «Дня».
