Легендарну письменницю Агату Крісті називають «королевою детективу». П’єсу «Мишоловка» вона написала 1952 року, і її переклали на 70 мов, а також цьому твору належить рекорд максимального числа театральних постановок у світі. Зокрема в Лондоні на сцені театру St. Martin вистава «Мишоловка» йде вже 63-й сезон, і нещодавно відбувся вже 25-тисячний показ! До речі, в Україні цей твір теж не оминають увагою режисери. Так, минулого року Анатолій Венцер здійснив постановку «Мишоловки» в Харківському російському театрі ім. Пушкіна, а нині свій варіант «прочитання» цього популярного детективу запропонували режисери Ірина Кліщевська та Марія Грунічева в Київському театрі «Колесо». Вистава буде цікава тим, хто прагне докопатися до істини, любить детективи й читає кримінальну хроніку.
Камінна зала театру «Колесо», яка розташована в будинку ХІХ ст., є ідеальним приміщенням для втілення «Мишоловки». Таємничість постановники задають ще перед початком вистави, коли у напівтемряві, за допомогою кишенькових ліхтариків, адміністратори, наче секретні агенти, розсаджують глядачів по місцях. Сама інсценізація витримана в класичному англійському стилі: стриманість, неквапливість і аристократизм (сценографія — Світланої Заікіної, костюми — Валентини Плавун). Інтригуючий сюжет: до маленького готелю, який тільки відкрило молоде подружжя Релстон (Моллі — Ольга Армасар і Джайлс — Едуард Кіхтенко), приїхали перші постояльці, та негода і снігова заметіль відрізає героїв від світу, а тут раптом у вітальні хазяйка знаходить... труп.
Калейдоскоп яскравих типажів — від педантичної судді місіс Бойл (Наталія Надірадзе) — до гіперемоційного юнака Крістофера Рена (Олекандр Дідик), а також нарочита поведінка майора Міткафа (Сергій Ладєсов), міс Кейсуелл (Анна Артем’єва), містера Паравічіні (Станіслав Колокольніков) і сержанта поліції Троттера (Денис Драчевський), де кожен герой, окрім самого вбивці, веде себе, наче підозрюваний, змушує тримати публіку в напруженні протягом двох дій.
Треба віддати належне злободенній соціальній тематиці «Мишоловки», яку міцно закладено в основу твору та яка між рядками прочитується в постановці: як за маскою солідності та респектабельності ховається небажання чути й бачити проблеми інших людей; халатне ставлення до своєї роботи, незахищеність і жорстоке поводження щодо дітей... «Мишоловка» не з’ясовує, «хто винен?» чи «хто вбивця?», а порушує такі важливі питання, як добро і зло, ангел і демон, суддя й душогуб... І хоча у фіналі ім’я вбивці названо, але після перегляду «Мишоловки» суворий голос від адміністрації театру наполегливо просить глядачів цю таємницю не розголошувати, щоб інтрига продовжувалась і публіка йшла на прем’єру. Наступний показ відбудеться 26 листопада.
