Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Виокремлювати з буденності найкраще»

Черкащани — про благодійність та національну ідентичність
27 листопада, 2015 - 14:18

Віктор АФОНІН, заслужений художник України, професор кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету:

— Надзвичайно корисну і водночас приємну справу вдалося організувати і втілити в життя з метою допомоги нашим бійцям, які проходять реабілітацію в Черкаському обласному госпіталі для інвалідів війни.

Історія виникнення проекту пов’язана з моїми колегами — Меньківим Анатолієм та Барановською Оленою, які у Дніпропетровську започаткували традицію проводити з пацієнтами госпіталю, учасниками АТО, заняття з арт-терапії — малювання картин у невимушеній атмосфері, що допомагає бійцям відновити душевну рівновагу після перенесених стресів і переживань.

 Тому ми спільно з викладачами кафедри дизайну — Оленою Галицькою, Тетяною Куліш, Олександром Шепеньковим — вирішили перейняти досвід Дніпропетровська та організували подібні заняття у Черкаському обласному госпіталі для інвалідів війни, на базі якого працює Центр реабілітації учасників АТО. Підтримали ідею і допомогли у її реалізації голова ГО «Союз учасників АТО» Олексій Колесник та представники ГО «Самооборона Майдану в Черкаській області». Наразі ми щотижня відвідуємо бійців і за допомогою психолога центру реабілітації Вікторії Дорошенко малюємо з бійцями неповторні картини, проводимо бесіди, чаювання. Вік пацієнтів досить різний: від 18 до 50 років, їх турбують поранення, безсонні ночі, тому працювати з ними стараємося досить делікатно, намагаємося навернути їх на відчуття прекрасного, зацікавити, пригадуємо тільки хороші моменти, пробуджуємо уявлення. Тут важливо не бути для них учителем, а максимально дослухатися до їхніх бажань та відчуттів. Малюємо пейзажі, декоративні картини, абстракції. Бійці поступово включаються у процес малювання: старанно виводять квіти для своїх дружин, будинок, збудований сином, безкрає небо та космос. Після завершення — із задоволенням підписують свої шедеври і адресують близьким і рідним. Деякі з них, уперше взявши до рук пензля, виявляють свої художні здібності. Такі зустрічі є важливими і необхідними як для мене й моїх колег, так і для наших підопічних. Надалі плануємо створити виставку робіт, оскільки кожна з них виражає настрій і почуття наших бійців.

Неоголошена війна, що триває на сході, поступово розставила все по полицях. У багатьох розділилися думки та пріоритети. Маю багато друзів та однокласників, які проживають у Росії, але в тяжкий час для України дружні стосунки обірвалися. Не беремо більше активної участі й у деяких міжнародних виставках. Вважаю, що сьогодні для кожного українця є важливим відчуття національної ідентичності. Нам необхідно берегти архітектуру, розвивати власну культуру і мистецтво, послуговуватися у повсякденному житті українськими традиціями.

Ріта БАКУМ, директор юридичної фірми «ЮрКонсалт»:

 — Сьогодні багато хто нарікає на тяжке життя, бездіяльність влади, небажання держави прислухатися до проблем звичайних людей. Розбудова нових розважальних центрів у місті також викликає невдоволення громадськості. Проте, на мою думку, торгово-розважальні центри вирішують низку проблем міста. Насамперед — це нові робочі місця, майданчики для відпочинку молоді, дітей. Власники завжди намагаються зацікавити відвідувачів, пропонують безліч акцій, розважальних програм. Зазвичай на таких заходах можна взяти участь у конкурсах талантів, виготовити своїми руками іграшки, символічні прикраси до свят, навіть вишити велику карту України.

 Таким чином, серед «сірої маси» населення вирізняється невелика частина людей, які своїми справами творять майбутнє, поліпшують настрій. Неважливо, які уподобання, вік, вид діяльності, а важлива робота, яка здійснюється безкорисливо, на допомогу іншим. Тому, вважаю, щоб захиститися від негативу, необхідно робити добрі вчинки за покликом душі. Адже всі, хто сприймає життя з позитивом, наповнюють світ добротою, допомагають виокремлювати з буденності найкраще — допомагають воїнам АТО, рятують безпритульних тварин, купують продукти харчування стареньким або просто зупинять своє авто на переході, і почекають, поки пройдуть пішоходи. З дитинства люблю тварин. Тому часто беру участь у благодійних заходах на допомогу тваринам. Товариства «Друг», «Допомога хвостатим» організовують акції, де збирають кошти на корм, лікування, облаштування домівок. Сьогодні волонтерська група «КітПес» організовує акцію «Копілка доброти», де можна накопичувати дрібну решту, щоб потім передати гроші на благодійність. Головне — не бути байдужими. Як говорив Річард Еберхард, бійся байдужих — вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство.

Світлана МЕЛЬНИЧЕНКО, продавець-консультант книгарні «Черкаський будинок книги»:

 — Готуємося до зимових свят. Вже отримали для магазину дитячі книжки, іграшки, пізнавальні й розвивальні ігри. Хочемо порадувати дітлахів, відволікти від повсякденних проблем батьків, щоб місто поринуло у світлий святковий настрій. Радує й те, що молодь навчається, читає книжки про саморозвиток особистості, вивчає іноземні мови, цікавиться організацією бізнесу. Тому й намагаємося забезпечити їх відповідною літературою, корисним ґрунтом для досягнення доброго результату. Незважаючи на прихід зими, на нашій клумбі розквітли ромашки — одна, потім друга. Мимоволі пригадується казка «12 місяців». Щось знакове відчувається у цьому явищі природи. З поганого — хочеться, щоб будинок, який розташований навпроти книгарні, мав нарешті нормальний естетичний вигляд. Щоб його відбудували, пофарбували паркан, а також щоб проклали в місті нові дороги.

Інна МОЛЧАНОВА, Черкаси
Газета: 
Рубрика: