Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про свободу та «жіноче питання»

4 і 6 грудня в Національному театрі російської драми ім. Лесі Українки відбудеться прем’єра «Лялькового будинку»
3 грудня, 2015 - 11:37
ФОТО ІРИНИ СОМОВОЇ

Постановник вистави — Ірина Барковська. У головних ролях — Єлизавета Бакуліна, Юрій Кухаренко, Петро Сова, Юрій Гребельник і Віталій Овчаров.

П’єса норвезького драматурга Генріка Ібсена, з’явившись 1879 р., сприймалася як гімн фемінізму. У ті часи боротьба за права жінок була не лише насущною проблемою, але й модною темою. Головна героїня — Нора — підіграючи стереотипам, які панують у патріархальному суспільстві, змушена прикидатися пустушкою, попри ряд здійснюваних нею «чоловічих» вчинків. Пройшовши ряд випробувань, вона знаходить неоціненне право залишатися самою собою.

Йшли роки, жінки перестали бути «іграшками» в руках чоловіків, покинули свої «лялькові будиночки», але п’єсу продовжували ставити на найрізноманітніших театральних майданчиках світу. Наприклад, Меєрхольд звертався до неї вісім разів. Режисери ХХ сторіччя розширювали проблематику, узагальнювали конфлікти, кажучи про права не лише жінки, а людини взагалі. Нині Ірина Барковська вирішила підняти історію до загальнолюдського рівня. «Я ставила виставу про кохання, — говорить режисер. — Кохання безкорисливе та егоїстичне, жертовне і нещадне. Кохання фатальне. Кохання безмовне. Кохання, яке поєднує і роз’єднує. П’ять персонажів — п’ять різних доль... У центрі подій — маленька жінка, яка безкорисливо, віддано і вірно кохає свого чоловіка, оберігає «його життя, його честь, його моральне почуття». Світ перевертається для неї, коли її досягає розчарування в коханні, в безкорисливому служінні тому, хто був для неї кумиром, зразком порядності та справедливості».

Олександр НІКОЛАЄВ
Газета: 
Рубрика: