Виконувати свою роботу будь-де та будь-коли — в кафе, вдома чи навіть на природі. Бути постійно в офісі не потрібно, головна умова — ноутбук та Інтернет. Так працюють сьогодні фрілансери (віддалені робітники) або як їх ще називають — «вільні митці».
Нова модель відносин між працівником та роботодавцем багато в чому — попереду класичної офісної. Тим більше в Україні. Лише минулого року, за даними найбільшої у світі фріланс-біржі Upwork, вітчизняні «вільні митці», а їх зареєстровано в базі біржі понад 120 тисяч, — заробили понад 60 мільйонів доларів і стали першими в Європі.
Про переваги роботи на українському ринку фрілансерів та мистецтво починати з нуля — розповідали минулого тижня власники бізнесу та ІТ-компаній під час конференції «Робота в стилі СМАРТ».
СПІВЗАСНОВНИК ТА КЕРУЮЧИЙ ПАРТНЕР ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕС-АКСЕЛЕРАТОРА GROWTHUP ДЕНИС ДОВГОПОЛИЙ РОЗКАЗАВ ПРО... МИСТЕЦТВО ПОЧИНАТИ БІЗНЕС З НУЛЯ
«Відсутність графіку і свобода вибору робочого місця — це те, що завжди мотивувало людей іти на фріланс», — говорить Олена Педай. Окрім того, що Олена вже понад два роки працює на віддаленій основі, вона ще й є співорганізатором Urban Fest. Уперше захід відбувся наприкінці лютого і досі збирає разом небайдужих киян, щоб показати їм методи та можливості самостійного поліпшення простору міста. «Для людини, яка хоче займатися соціально важливими справами, фріланс — це паличка-виручалочка», — каже Олена Педай.
ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ УКРАЇНЦІВ ОБИРАЮТЬ ВІДДАЛЕНУ ФОРМУ ПРАЦІ. 2014 РОКУ ТІЛЬКИ НА НАЙБІЛЬШІЙ СВІТОВІЙ ФРІЛАНС-БІРЖІ UpWORK БУЛО ЗАРЕЄСТРОВАНО 123 ТИСЯЧІ ВІТЧИЗНЯНИХ ФРІЛАНСЕРІВ
Серед найпопулярніших «вільних» професій — програмісти, які працюють на закордонний ринок, копірайтери, контент-менеджери/адміністратори сайтів, дизайнери і SMM-спеціалісти. Втім, українським фрілансерам все ще бракує знань, переконана голова нещодавно створеного Товариства фрілансерів України Марія Савченко. «Ринку потрібні професіонали, які працюватимуть якісно, незалежно від того, в якій частині світу знаходяться. Не всі вони — професіонали. Є молодь, яка зараз одразу стає фрілансером. Але у них немає досвіду комунікації, переговорів, розробки проекту. Тут можуть виникати різні проблеми. Тому комусь потрібно виконувати навчальну функцію», — говорить «Дню» Марія Савченко.
«НА НАШОМУ МАЙДАНЧИКУ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ БУДЬ-ХТО. МИ ВІДКРИТІ ДЛЯ ВСІХ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ МУЗИКОЮ ТА КУЛЬТУРОЮ», — КАЖЕ КОЛИШНІЙ ФРІЛАНСЕР, А ТЕПЕР СПІВЗАСНОВНИК ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛУ COMMA ЮЛІАННА СЛІПЧЕНКО
Спільнота фрілансерів, каже вона, повинна, з одного боку, підвищити обізнаність віддалених працівників про ризики та переваги такої роботи, покращити їхню кваліфікацію. З другого — налагодити зв’язок між висококваліфікованими спеціалістами і роботодавцями. «Гадаю, тепер серед молоді буде більше з’являтися підприємців. Адже у фрілансерів є можливість сформувати команду, яка б працювала з абсолютно різними проектами і могла виконувати в них різну роботу. Це дуже цікаво і розвиває. Тим більше, географічні рамки ринку стиратимуться», — додає Марія Савченко.
Сьогодні підприємців-стартаперів серед фрілансерів — не так уже й багато. «Якщо у нас в цілому 0,7% технологічних підприємців, то серед фрілансерів їх в десять разів більше», — говорить «Дню» співзасновник першого українського бізнес-акселератора GrowthUP Денис Довгополий. Але, за його словами, стартапи серед фрілансерів — це більше виключення з правил.
Все ж тим, хто вирішить розпочати свій бізнес, Денис Довгополий дає три основні поради. «По-перше, якщо ви інноваційний підприємець — шукайте проблеми. По-друге, вирішуйте їх. По-третє — будьте в правильному середовищі, яке допоможе вам як і з майбутніми працівниками, так і з доступом до фінансування та експертизи», — підсумовує Денис Довгополий.
Саме тому місце проведення конференції теж не випадкове — це нещодавно відкритий у столиці смартворкінг «САД». Від звичних коворкінгів він відрізняється тим, що тут, окрім місця для роботи, фрілансери можуть отримати юридичну та бухгалтерську підтримку, клієнтську базу, а також зайнятися розробкою власного проекту з персональним project-менеджером. А ще — тут можна відчути себе у справжньому зеленому саду, незважаючи на зимовий холод і те, що смартворкінг облаштований в колишньому поліграфічному комбінаті.
«Поява таких кластерів в цілому допоможе побороти ряд бар’єрів і більше сприятиме підприємництву. Якщо раніше започаткувати власну справу могли 0,1% населення, то тепер цей показник може зрости до 1%», — пояснює співзасновник проекту «САД» Володимир Дем’яненко. Він додає, що подібні кластери також дають поштовх до мотивації. «Коли ти працюєш сам на себе, тобі часто не вистачає певних знань. І якщо ти маєш можливість постійно підживлюватися енергією та знаннями від оточення, то це зробить роботу значно ефективнішою», — каже «Дню» Володимир Дем’яненко.
