Територія Десятинної церкви тепер відкрита для усіх громадян. До храму можна зайти з головного входу, зі сторони бокових галерей, пройти до вівтаря і почути церковний спів, навіть підняти голову до неба і подивитися на стіни та опуклу стелю храму... Якось так спрацьовує мозок, коли ходиш фундаментами Десятинної церкви, нещодавно відновленими київською громадою. Ступаючи по нерівних камінцях, хочеться домалювати в уяві, наче у тривимірній конструкції, де і що тут могло відбуватися, дотворити фантазією те, на що не наважуються історики, археологи та архітектори. Адже проектів чи ескізів справжнього та автентичного вигляду першого кам’яного храму Київської Русі так і не знайдено. Усе, що піддавалось відтворенню — фундаменти церкви. І це вдалося. З точністю до сантиметра. Завдяки зусиллям ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» проведено трасування фундаментів: під наглядом археологів справжні підмурки законсервували так, щоб не псувались, а їхні реальні контури внесли в натуру, на кілька метрів вище від прадавніх.
З ТОЧНІСТЮ ДО САНТИМЕТРА
Уявляти, якою ж була Десятинна церква, допомагає Гліб Івакін, директор Інституту археології НАНУ: «Кожен камінець тут викладено за нашими планами та електронними обмірами. Каміння різного кольору, так ми відзначили контури Х, ХІІ століть, тобто часів ремонту. Зроблено все так, щоб вода не підходила до фундаментів, а зверху абсолютно точно, до десяти сантиметрів, відтворено фундаменти. Площа церкви — 30 на 40 метрів, а вхід був ось тут (показує на місце саме напроти давньої липи)».
ЗАЛИШКИ ФУНДАМЕНТУ ДАВНЬОГО ХРАМУ Є ПАМ’ЯТКОЮ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ
До речі, 2005 року київська влада мала взятися за будівництво нової церкви, і на це передбачалося 90 мільйонів гривень. Експерти вважали це фальшивкою. Проте археологічні розкопки провели (з 2005 по 2011 роки), знахідки передали в Інститут археології, а сама ж територія останні чотири роки була схована за парканом та перетворювалася на смітник. У квітні цього року в активістів ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» з’явилась ідея все-таки відновити фундаменти пам’ятки Х століття. Якщо у влади та міста для цього грошей немає, вирішили збирати усім миром через спільнокошт. У вересні кампанія стартувала. Як і обіцяли, за три місяці роботи з трасування фундаментів завершено. На проект скидалися міські підприємці, дехто з керівників міста, прості кияни. Правда, запланований бюджет на 800 тисяч гривень виявився недостатнім. На благодійний рахунок надійшло 785 тисяч гривень, а витрачено 1 мільйон 165 тисяч, тож частину суми брали у кредит.
МІСЦЕ ОЖИВАЄ
Сама ж подія варта уваги не лише завдяки коштам, які витрачено на відновлення підмурків, а цінністю пам’ятки, яку, певно, грошима не виміряти. Безпосередній керівник проекту відновлення фундаментів Володимир Калінько додає, що це перший масштабний волонтерський проект для Києва, завдяки якому можна відчути зв’язок часів. І перші відвідувачі справді цю сакральність відчувають.
На відкриття церковних підмурків прийшли молоді родини, які переповідали діткам історію церкви, старші люди, віряни, котрі на місці, де був вівтар, читали молитви та співали релігійні пісні. Місце почало оживати. Киянин Олексій Хавратенко нагадав нам, від чого пішла назва Десятинної: «Бо люди ж платити десятину. Минули тисячоліття, але принципи громадської активності та участі лишилися ті ж самі».
НАСТУПНИЙ ЕТАП — БЛАГОУСТРІЙ
Навесні «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» планує розпочати другий етап проекту: відновлення давніх ліхтарів, гранітного паркану та сходів, що ведуть від пам’ятки на вулицю Володимирську та Андріївський узвіз. Голова ініціативи Марина Соловйова відзначає, що орієнтовний кошторис благоустрою — близько півтора мільйонів гривень. «Буду звертатися до міста та району, бо варто укріпити схил, щоб не було зсуву, — додає Соловйова. — За радянських часів були фундаменти та зелена трава, і ми все це відновимо. Тепер це відкритий простір для всіх, це ж святе місце з особливою
