Восени цього року компанія GFK Ukraine на замовлення Міністерства у справах молоді та спорту і за фінансової підтримки установ ООН в Україні провела соціологічне дослідження 14—35-річних українців, як вони почуваються та яким бачать своє майбутнє. Опитали майже три тисячі респондентів з усіх регіонів держави, за винятком непідконтрольних.
Опитування показало, що лише 2% молодих людей є членами громадських організацій, хоча при цьому 54% з них протягом останнього року брали участь у громадських ініціативах. Найчастіше — в тих, що спрямовані на підтримку армії (36%). 51% молоді вдома розмовляє українською мовою, 43% — з друзями та знайомими, 31% — російською. Дослідження показало, що 37% молоді були за кордоном.
На жаль, матеріальний стан молоді — майже критичний. Про те, що вже досягли бажаного фінансового становища в Україні, говорить 1% опитаних. 43% вірять, що зможуть це зробити. Але протягом останнього року в кожного третього молодого українця не вистачало коштів на лікування (себе чи члена родини), кожен другий у віковій групі 30—34 років не має власного житла, 82% не мають коштів на дозвілля (переважно — на подорожі), 88% — на придбання речей тривалого вжитку.
При цьому 49% опитаних мають вищу освіту, 17% — професійно-технічну, 2% — вчений ступінь. Майже кожен третій з тих, кому незабаром доведеться обирати професію, орієнтується на майбутній заробіток, 49% — на свої здібності та інтереси. 60% молоді працює, з них 51% — за фахом. Незайнятими є 9% опитаних, з них більшість — 29% — називає таку причину, як звільнення з попереднього місця роботи.
Майже 60% молоді займається спортом (хоча б час від часу): 30% — фітнесом та фізичними вправами, 20% — бігом, 17% — футболом, 15% — плаванням. 44% заявили, що не мають поганих звичок. Але при цьому 27% курять і стільки ж сказали, що протягом останнього тижня вживали алкоголь. 10% молоді пробували наркотики.
На думку опитаних, держава може допомогти їм, посприявши у зайнятості та самозайнятості (49%), отриманні житла та підтримці талантів (по 46%). 11% хочуть, щоб держава сприяла формуванню патріотизму в молоді.
Щодо геополітичної орієнтації, то молодь України висловилася так: 49% — за вступ в ЄС, 31% — за позаблоковий статус, 28% — за вступ в НАТО, 7% — за союз із Росією. 39% респондентів відповіли, що готові або вже захищають Україну зі зброєю в руках (35% — не готові). 81% відповіли, що пишаються тим, що є українцями. Найбільше таких — на Волині, в Івано-Франківській та Рівненській областях (по 97%), не пишаються — 8%.
82% української молоді не хочуть емігрувати, лише 4% заявили, що планують це зробити, а 13% — шукають можливість.
«Дослідження показало, що через трагічні події 2014—2015 років в Україні дуже підвищилася громадська активність. Раніше такого нікого не було — щоб більше половини молоді брали участь в громадських ініціативах, — коментує Інна Волосевич, керівник відділу соціальних і політичних досліджень компанії GFK Ukrаine. — Можна із впевненістю сказати, що підвищився й патріотизм — гордість за українське громадянство. Однак отримані дані не можна порівнювати з попередніми дослідженнями, тому що на результати впливає і географія. У цьому випадку географія — неспівставна, ми не проводили опитування на окупованій та непідконтрольній Україні територіях. Якби ми це зробили, то результати могли б бути дещо іншими — наприклад, показники по патріотизму... Порівняно з населенням загалом, молодь почувається непогано, хоча матеріальна сторона — слабка. Cьогодні в Україні найбідніша категорія — пенсіонери: близько третини з них кажуть, що їм не вистачає коштів на їжу. Серед молоді — такий кожен десятий. Негативно вразило те, що тільки половина молодих людей вибирає майбутню спеціальність за інтересами та здібностями. У наступних дослідженнях це питання треба глибше дослідити, тобто дізнатися: чи молодь не знає, чим вона хоче займатися в житті, чи це так говорять їхні практичні міркування. Не дивно, що сьогодні тільки половина молоді працює за фахом... Позитивним показником є те, що в період економічної кризи 82% молоді не бажають емігрувати. З другого боку, це пояснюється фактом, що більшість з них не були за кордоном та не можуть себе там уявити. Гадаю, що сьогодні ресурс нашої молоді — в громадській активності: більшість цікавиться політичним життям, виявляє громадянську активність. Це — великий позитив: молодь хоче жити в Україні та має бажання брати участь у процесах для покращення життя.
