Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«2015-й я б назвав роком втрачених можливостей»

31 грудня, 2015 - 10:53
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

Наприкінці року за доброю традицією «День» звернувся до своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів із проханням відповісти на чотири запитання нашої новорічної анкети. Чесні відповіді з одного боку виступають «маркером» того, як країна провела рік, які шанси використала, а які безповоротно втратила. З другого — слугують певним прогнозом очікувань у 2016-му. Переконані, що вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим вам найбільше запам’ятався 2015-й рік? Які події року, що минає, змінили Україну і світ?

2. Чим 2015 рік для вас особисто був особливим?

3. Кого вважаєте героєм і антигероєм року?

4. 2016-го наше видання відзначає 20-річчя свого існування. Ви і «День»: ваша історія.


Богдан ДАНИЛИШИН, екс-міністр економіки, академік Академії наук України:

1. На превеликий жаль, не змінилося нічого. Після подій 2013—2014 років — 2015-й не став роком розвитку держави і єднання народу. Я б назвав його роком втрачених можливостей.

Військовий конфлікт на території України, анексія Криму є об’єктивними причинами погіршення економічної ситуації в країні. І підсумки 2014 року ми мали прийняти такими, як вони склалися. Але проблема полягає в тому, що 2015 року ситуація не змінилася на краще, а навпаки — відбувається поглиблення падіння, шокові девальваційні та інфляційні сплески, зубожіння населення та банкрутство підприємств, банків та держави в цілому.

Сьогодні Україна посідає місце серед таких країн світу, як Нікарагуа, Судан, Джибуті та Замбія, рівень ВВП на душу населення яких становить близько двох тисяч доларів США, що майже втричі менше, ніж у Алжирі, Анголі, Еквадорі та Македонії, у п’ять разів — ніж у Мексиці, Туреччині, Малайзії та Лівані та майже в 10 разів — ніж у Словенії, Чехії та Словаччині.

У сьогоднішньої влади немає реальних планів виходу з кризи. Ми працюємо «ВІД ТРАНШУ ДО ТРАНШУ». Під це підганяють закони, яких реально ніхто не читає. Це — шлях в нікуди.

Сподіваюся, що 2016-й стане роком прозріння нації і що дух Майдану живе в українцях.

2. Я почав працювати професором Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, керівником Інституту регіоналістики цього ж університету. Крім того, продовжую читати лекції в університетах Чехії та Німеччини.

3. Героєм року вважаю український народ, який зумів вистояти перед усіма експериментами Уряду і перебороти всі негаразди, зокрема — ВВП за 2014-й — 9 місяців 2015-го зменшився на 16,6%; промисловість скоротилася на 23,5% (вересень 2015-го до грудня 2013-го); ІСЦ збільшився у 1,8 разу (вересень 2015-го до грудня 2013-го); курс гривні до долара девальвував у 2,7 разу (вересень 2015-го до грудня 2013-го); державний та гарантований державою борг зріс з 39,9% ВВП до 75,5% (з початку січня 2014 року до кінця серпня 2015-го); реальна заробітна плата скоротилася на 34% (вересень 2015-го до грудня 2013-го). Це — жорстокий експеримент.

Антигероєм року, напевно є уряд. Дуже жалію, що експеримент із міністрами-заробітчанами провалився. Ми деградували саму ідею роботи іноземців в уряді. Тепер, як каже наш мудрий народ, — всі вони однакові.

4. Для мене «День» це і є моя історія. Мої перші публікації в газеті вийшли в рік її створення. Радий, що ми зростали і зміцнювали свої позиції разом.

Однак, 20 років для газети — це підлітковий вік. Попереду — ще століття успішної роботи. Бажаю не втрачати темпу й бути найбільш інтелектуальною газетою для інтелектуалів України. Не потрібно подобатися всім. Ви прекрасні в своїй неповторності.

Газета: 
Рубрика: