За даними Transparency International, Грузія у 2015 році посіла 50 місце серед 175 країн світу. Це досить непоганий результат, якщо враховувати, що у свій час Грузія була однією із найбільш корумпованих республік СРСР. Сусідство у рейтингу Transparency International з такими європейськими країнами як Чехія, Словаччина, Угорщина є яскравим свідченням того, що Грузія, за короткий період часу, змогла досягти значних успіхів у боротьбі з цим негативним явищем. Для порівняння, Україна за рейтингом Transparency International посідає лише 142 місце, поряд з такими країнами як Уганда, Бангладеш, Лаос і Росія.
За проведеними у 2015 році дослідженнями Світового Банку Doing Business (легкість ведення бізнесу), Грузія зайняла 24 місце у світі, обійшовши такі розвинуті країни як Швейцарія, Японія, Франція і Польща. Україна за цим рейтингом значно відстає від Грузії, займаючи 83 місце поруч з такими країнами, як Бруней і Гватемала.
Слід зазначити, що таких високих результатів Грузія досягла лише завдяки наявності політичної волі у вищих посадових осіб держави на проведення реформ і їх підтримці з боку абсолютної більшості громадян. Якщо Грузія буде і надалі іти цим курсом, то слід сподіватись, що у недалекому майбутньому вона має всі шанси стати своєрідним «Кавказьким барсом», увійти до складу економічно розвинених країн світу і взяти на себе роль регіонального лідера.
У свій час, однією із найуспішніших реформ, проведених урядом Грузії, була податкова реформа. У 2010 році в Грузії набув чинності новий податковий кодекс. Варто звернути увагу на те, що у результаті проведення податкової реформи бізнес у цій країні практично вийшов із тіні. Можна стверджувати, що цьому сприяла проста і зрозуміла система оподаткування, а також низькі ставки податків, яких у Грузії лише п’ять.
Подоходний податок з громадян становить 20%. Суб’єкти підприємницької діяльності сплачують 15% податку на прибуток та 18 % податку на додану вартість. Зовсім незначними є податки на майно (до 1 %) та податок на імпорт (від 0 до 12%).
Крім того, з метою сприяння розвиткові депресивних територій в Грузії створено декілька вільних індустріальних зон. Особливості здійснення підприємницької діяльності у цих зонах визначені окремими законами. На території вільних індустріальних зон податки взагалі відсутні. За проведення того чи іншого виду діяльності підприємці сплачують лише фіксований збір.
Окремо варто зазначити, що в Грузії діє ліберальний торговий режим. З 14 червня 2000 року ця країна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). В рамках цієї організації Грузія має статус країни «найбільшого сприяння» (MFN), що забезпечує постачання грузинських товарів і послуг на митну територію 133 країн-членів СОТ за пільговими тарифними ставками. Виготовлені у Грузії товари, що поставляються до США, Канади, Швейцарії, Японії і Норвегії взагалі не обкладаються митом.
На ринки ЄС і Туреччини Грузія може експортувати 7200 видів продукції, які не окладаються митом. Щодо України і Грузії, то варто зазначити, що між нашими країнами діє режим вільної торгівлі. Це означає, що експорт/імпорт товарів, виготовлених на території наших країн не підлягає митному оподаткуванню.
У Грузії встановлено низькі тарифні ставки на імпорт, а майже 90% товарів, що поставляються на територію цієї країни взагалі звільнено від мита. Також відсутні кількісні обмеження (квоти) в торгівлі; митні збори на експорт і реекспорт. Акцизи і податок на додану вартість є однаковими для товарів імпортного і місцевого виробництва.
Окремо варто звернути увагу на вигідне географічне розташування Грузії, що є важливим фактором для розвитку міжнародної торгівлі. Співпраця України і Грузії в області торгівлі може значно збільшити експорт українських товарів і послуг на ринки країн Азії. Також слід зазначити, що у недалекому майбутньому через наші країни має проходити новий «Шовковий шлях», який буде зв’язувати країни Європи і Азії. Особливої актуальності ця тема набуває в умовах збройної агресії Росії проти України і закриття російського транспортного коридору до країн Азії.
Очевидно, що у зв’язку із відкриттям нового «Шовкового шляху» значні інвестиції будуть спрямовані на розвиток транспортної інфраструктури. Досвід українських будівельників, залізничників і суднобудівників тут також може знайти широке поле для застосування.
Українському бізнесу варто більше уваги звернути і на природно-кліматичні умови Грузії, які є сприятливими для ведення сільського господарства, розвитку курортів та туризму.
У Грузії є значні поклади корисних копалин, зокрема марганцевих руд, вугілля та руд кольорових металів. Наявність власної сировинної бази може дати новий поштовх для розвитку індустрії.
Великі запаси водних ресурсів Грузії є основою розвитку гідроенергетики. У цій сфері також може бути використано досвід українських фахівців і вітчизняні технології.
Грузія і Україна у сфері ділових відносин мають стати стратегічними партнерами. І уряди наших країн, і підприємці мають більше уваги приділяти розвиткові двосторонніх відносин та проявляти більше ініціативи та винахідливості. Очевидно, що об’єднавши економічний потенціал можна значно швидше досягти високих соціально-економічних результатів, тим самим сприяти підвищенню рівня благополуччя наших народів і швидшому просуванню Грузії і України до числа високорозвинених країн світу.
