Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи закриє Тегеран Ормузьку протоку?

Даніель ЛЕВІ: «Іран цього не зробить, якщо його серйозно не спровокують»
31 липня, 2012 - 00:00

Нещодавно в ЗМІ з’явилася інформація, що меджліс Ісламської Республіки Іран ухвалив закон про перекриття Ормузької протоки. Як повідомляли мас-медіа ще раніше, міністр закордонних справ Ірану Алі Акбар Салехі оголосив, що перекриття Ормузької протоки є нереалістичним сценарієм розвитку подій у регіоні. «День» звернувся до Надзвичайного і Повноважного Посла Ісламської Республіки Іран в Україні пана Акбара Гасемі-Аліабаді, а також до директора програм Близького Сходу Європейської ради із закордонних справ Даніеля Леві й попросив їх прокоментувати ухвалення цього закону й можливість його реалізації на практиці. Ми також поцікавилися в них, за яких умов Іран може вдатися до перекриття Ормузької протоки.

Акбар ГАСЕМІ-АЛІАБАДІ:

— Депутати парламенту — це представники іранського народу. Усі затверджені парламентом законопроекти, які стали законом, уряд зобов’язаний виконувати. Хоча ще не було безпосереднього обговорення щодо цього між парламентом і МЗС із метою здійснення певних кроків. Парламент стежитиме за імплементацією цього законопроекту, і все, що меджліс Ісламської ради вважає за доцільне для країни, ухвалені рішення з цих питань ми як одна із структур уряду зобов’язані виконувати. Що ж до позиції МЗС щодо перекриття Ормузької протоки, то слід сказати, що ми дуже серйозно ставимося до питання встановлення безпеки в районі Перської затоки й надаємо цьому велике значення. Ми справді залучимо всю потужність для створення необхідних умов із метою гарантування безпеки в зоні Перської затоки і транспортування нафти. Дії європейських країн і США ведуть до загрози безпеці щодо енергоресурсів та енергетичного ринку, а також транспортування нафти з Перської затоки. Гадаємо, що гарантування енергетичної безпеки в Ормузькій протоці потребує колективної мудрості, відмови від дотримання політичної тенденційності у сфері енергетики, розуміння незабезпеченості населення Європи певними ресурсами, поваги до прав народів Європи як основного споживача цього виду енергоресурсів, а також дотримання паритету щодо прав споживача й виробника.

Даніель ЛЕВІ:

— На мій погляд, Іран не планує попереджувального закриття протоки. Я впевнений, що він цього не зробить, якщо його серйозно не спровокують. Це блеф і більшою мірою хитрість із боку іранської влади. Насправді така поведінка іранського парламенту багато в чому відображає войовничі жести Конгресу США, який загрожує блокувати експорт іранських енергоносіїв тощо. Зрештою, обидва (американський Конгрес та іранський парламент. — Ред.) можуть бути важливими факторами ескалації конфлікту, але вони не є вирішальними чинниками або останнім словом у системі ухвалення рішень Ірану або США. Реальне побоювання чи небезпека полягає в тому, що продовження ескалації відносин між Іраном та Ізраїлем, а також, меншою мірою, із США створює вибухонебезпечну ситуацію, в якій навіть незапланована ескалація або неправильне прочитання сигналів може спричинити конфлікт. Тому заплановані дії можуть призвести до серйозних наслідків у сфері глобальної безпеки й економіки, особливо щодо цін на енергоносії в такі смутні часи глобальних економічних перспектив.

 

Микола СІРУК, Ігор САМОКИШ, «День»
Газета: