Скільки шкідливих речовин викидає промислове підприємство? Як забруднюють повітря теплоелектростанції чи котельні? Чи є всі необхідні дозволи для їх роботи у вашому місті? Відповіді на ці запитання українці зможуть знайти в електронній системі моніторингу за станом довкілля, яку Україна зобов’язалася створити, коли ратифікувала Київський протокол до Оргуської конвенції. За цим міжнародним документом інформацію про довкілля і джерела викидів мають доводити до відома суспільства у відкритій онлайн-системі.
Як повідомляє Міністерство екології і природних ресурсів, Протокол про реєстри викидів і перенесення забруднювачів до Оргуської конвенції Україна підписала ще у травні 2003 року під час П’ятої панєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи», що тривала у Києві. Закон про ратифікацію цього документа з’явився торік, і на початку лютого цього року Верховна Рада проголосувала за нього. Чому так довго зволікали українські чиновники, адже у країнах ЄС цей протокол діє вже близько десяти років?
— Для цього не було політичної волі, — коментує експерт Національного екологічного центру України Олег Савицький. — Коли за часів Януковича теплова генерація зосередилася в одних руках, створювалися перепони тими, хто заробляв на цьому чималі гроші. Це лобі зараз зникло, а в парламенті закон пройшов майже випадково у пакеті з іншими екологічними законопроектами. Далі Мінекології та Мінекономіки мають створити нову систему моніторингу — для цього знадобиться не більше ніж 100 тисяч доларів. Відкритий реєстр допоможе українцям відстежувати викиди від підприємств, що забруднюють довкілля в їх регіонах, та вимагати обмеження цих викидів до гранично допустимих норм.