Про це «День» спілкувався з регіональним радником електронного уряду USAID в Україні, Білорусі та Молдові, членом журі Open Data Hackaton Тімоті Дубелом.
— Зважаючи на всі кроки, які було здійснено в Україні протягом останніх трьох років у галузі відкритих даних, як ви вважаєте, яку віддачу ми можемо очікувати найближчими роками?
— Важко сказати. Існують доступні дослідження в Європейському Союзі, навіть у Сполучених Штатах, що відкриті дані, зокрема відкриті громадські дані, мають позитивний вплив на ВВП. Створюються робочі місця, нові послуги, а також, зазвичай, генерує податок через нову економічну діяльність. Тому однозначно є позитивний вплив на економіку в цілому і на ВВП. Важко сказати, але це може мати значний вплив на Україну. Це може бути 1 або 2% ВВП.
— Ви працюєте з Україною, Молдовою та Білоруссю. Як Україна позиціонує себе серед цих країн у розробці проектів, заснованих на відкритих даних й у розвитку електронного урядування?
— Я є консультантом з електронного уряду для вашого регіону, але я фокусую більшу частину свого часу і енергії в Україні.
Але якщо порівнювати Україну і Молдову, то тут є одна важлива відмінність у тому, що Україна має вельми динамічний ІТ-сектор. А IT-сектор Молдови набагато менший, там усе лише починається. Потенціал в Україні дуже великий завдяки IT-можливостям, які вже тут є. А Молдові ще доводиться розвивати такий потенціал і починати надавати технологію для уряду.
Водночас Молдова з точки зору політики і реалізації електронного управління набагато випереджає Україну. Держава вибрала своїм підходом роботу з «Хмарою», це означає, що вони намагаються все занести в «Хмару», всі державні послуги.
— Якщо ми подивимося на Україну в контексті всього світу, як ви думаєте, що ми можемо відповісти на виклики про Четверту промислову революцію? Зокрема, в розробці проектів на відкритих даних.
— Так, часто кажуть, що ми зараз переживаємо четверту промислову революцію, або розвиток інформаційного суспільства. Цей процес відбувається в різних частинах світу і вже набирає обертів.
Я був присутній на сесії у Верховній Раді на початку цього тижня, на пленарному засіданні з питань інформаційного суспільства і його розвитку в Україні. І я думаю, що це наголошує, наскільки це широка тема. Інформаційне суспільство включає в себе доступ до мережі Інтернет для всіх у країні, враховуючи незахищені прошарки суспільства — людей похилого віку або таких, які не мають достатнього рівня доходу, щоб дозволити собі доступ в Інтернет. Йдеться про технології надання доступу в Інтернет, будь-то широкомасштабне підключення чи мобільне з’єднання останнього покоління.
Звичайно, законодавчу політику буде введено в дію, щоб дозволити застосування технологій у галузях освіти, охорони здоров’я тощо. Я думаю, що Україна також може звертатися за інформацією до суспільства і спиратися на сильні досліджень і розвиток потенціалу в українських університетах та інститутах, допомагаючи комерціалізувати ці нововведення.
Деякі країни краще виконують свою роботу в цій галузі, тому Україна може подивитися на деякі приклади в США або в деяких частинах Західної Європи.
І не останню роль, що стосується відкритих даних, відіграє партнерство. Я вважаю, що зацікавленими сторонами у відкритих даних є уряд, який включає в себе приватний сектор, неурядові організації та громадянське суспільство. І ці зацікавлені сторони повинні шукати сприятливі можливості партнерства, які можуть реалізовуватися. Їх формування забере певний час, але зараз є багато нових можливостей для партнерства.
