Є якась містика в тому, що у галереї «АВС-арт», розташованій у невеликому, але затишному підвальчику поряд із входом до легендарного Музею однієї вулиці, відкрилася виставка однієї з найбільш «київських» мисткинь — Ольги Петрової — під назвою «Кольоровий вертеп».
Автор її — людина відома далеко за межами культурного простору України та багаторука, як Шива. Художник і мистецтвознавець, викладач і філософ. У її творчому архіві безліч книг і гострих, зацікавлених і написаних зі знанням справи статей про сучасне мистецтво, і виставки, які відбуваються надзвичайно регулярно. Не лише в Україні, але і далеко за її межами. Ольга Петрова щедро ділиться своїми враженнями про Японію та Грузію, Іспанію й Ізраїль, Францію, а ще — про розкішні квіти, які ростуть на дачі.
Так склалося, що у спілкуванні з шанувальниками її творчого доробку стався вимушений «антракт», викликаний «антракт», з об’єктивних причин. Правда, і в цей період вона знайшла в собі сили написати і видати прекрасну книгу — «Третє око», про яку не так давно писало наше видання.
Щойно відкрита виставка «Кольоровий вертеп» — ще один доказ не лише нев’янучого таланту мисткині, але і плід її філософських роздумів про життя.
«ЗАКОХАНИЙ АРЛЕКІН», 2016 / ІЛЮСТРАЦІЯ З АРХІВУ ОЛЬГИ ПЕТРОВОЇ
Властиве Петровій буяння барв дарує нам неймовірний позитив і віру в життя. Не дивлячись ні на що. А поряд із ним як органічне доповнення — маски Арлекіна, одного з найоптимістичніших персонажів комедії дель арте, — веселі і журливі, закохані і сумні, люблячі і скептичні — спонукають до роздумів. Ці різноликі фіґлярі на полотнах випромінюють якесь неймовірне сяяння, і здається, що сила світла збільшується. Мимохіть згадуються образи Фелліні та Чапліна, печаль Вертинського та «цирковий період» Пікассо.
«Ольга Петрова — своєрідна «людина-колаж», у якій емоційно-інтуїтивне начало майже постійно рефлектується в раціонально-дискурсивних планах критичного самоаналізу. Вона — художник із очима хірурга. Світ Ольги Петрової в малярстві підноситься з чистотою помислів і відчуттів та грає в клоунаду життя з її трансавангардною сумішшю форм і цитатних гештальтів», — так говорить про художника доктор філософських наук В.Личковах.
А Ігор Дяченко 2002 року написав про неї: «Безупинний пошук, вічний рух життя і творчості Ольги Петрової дозволяють мені сміливо вважати — після її ЛІТА ще настане ВЕСНА».
Хочете побачити нову весну Ольги Петрової — відвідайте виставку, яка втішатиме киян ще три тижні.
