Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році», який набув чинності 18 березня цього року, після правок Президента став «м’якшим». Такого висновку дійшли експерти громадської організації «Публічний аудит», проаналізувавши текст документу.
Так, чинна редакція статті 366-1 КК передбачає відповідальність за подання в декларації завідомо недостовірних відомостей або неподання її взагалі — за це передбачено позбавлення волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Нова редакція закону пом’якшує відповідальність за це, оскільки до статті додано ще два види можливих покарань. Тепер такі дії «караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».
Ще однією важливою зміною, яку запропонував Президент України до зазначеної статті Кримінального кодексу, є доповнення примітки статті абзацом: «Відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної заробітної плати».
Як пояснюють у «Публічному аудиті», таке формулювання створить багато труднощів на етапі доведення вини. Слідчий повинен буде встановити достовірні відомості про майно, а також про його вартість. Для цього необхідна його оцінка, яка, залежно від використаного методу дослідження, може давати доволі різні результати — ключовим із них буде саме питання девальвації національної грошової одиниці.
«Наприклад, декларант забув або свідомо не подав у декларації транспортний засіб родича вартістю $ 40 тис., придбаний у 2013 році. Чи є це порушенням? Так. Чи настане за це відповідальність за Кримінальним кодексом? Ймовірно, ні. У цінах до 2013 року авто коштувало 320 тис. грн. За новим, доданим Президентом України, абзацом до примітки статті 366-1 КК України, відповідальність настає, якщо відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно, на сьогодні 344,5 тис. грн», — коментує зміни заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.
Змінено також мінімальну граничну вартість майна, яке підлягає декларуванню. Якщо раніше це було «цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 50 мінімальних заробітних плат (68,9 тис. грн), встановлених на 1 січня звітного року», то тепер це «цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат (137,8 тис. грн)».
В адміністративну відповідальність Президент також вніс свої пропозиції. На сьогодні стаття 172-6 КУпАП встановлює відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за несвоєчасне подання чиновниками своїх декларацій.
Внесені зміни пом’якшили і це формулювання. Так, абзац перший частини першої після слів «несвоєчасне подання» доповнено словами «без поважних причин».
«Тут треба мислити з точки зору формальної логіки: будь-який чиновник ознайомлюється та підписує документ про те, що він зобов’язаний декларувати власні доходи. Тож, які причини можуть йому завадити подати декларацію про доходи протягом місяців, які відводяться для цього? На практиці довідки про перебування на лікуванні формально буде достатньо, щоб уникнути й адміністративної відповідальності», — коментує Вігірінський.
Водночас, додано ще один склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке раніше не передбачалося в КУпАП. Тепер особа, що подала в декларації завідомо недостовірні відомості, сплачуватиме штраф від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Натомість, як і у випадку з Кримінальним кодексом України, примітки до статті доповнено абзацом такого змісту: «Відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати».
В обох випадках — як у примітці до Кримінального кодексу, так і до Кодексу України про адміністративні правопорушення, використовується зворот «об’єкт декларування, що має вартість».
«Публічний аудит» акцентує на цьому увагу, позаяк декларація передбачає подання відомостей про майно, доходи та витрати майнового характеру, і кожна з цих складових має оціночну грошову характеристику. Більше того, будь-яке майно має вартість.
«Зараз прогнозувати складно, як буде застосовуватися таке формулювання. Але вже зараз можна сказати, що на запитання, «чому Ви не задекларували те чи інше майно?», відповідь буде банально простою: «а воно нічого не коштує». Це суб’єктивний бік правопорушення, який свідчить про відсутність умислу, а як наслідок, і відповідальності», — вказує Вігірінський.
Кримінальна відповідальність за подання недостовірних відомостей настає, якщо вони відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної заробітної плати; адміністративна відповідальність — у випадку різниці в діапазоні від 100 до 250 МЗП, тобто від 137,8 тис. до 344,5 тис. грн.
«Це теж своєрідне пом’якшення відповідальності, а також додаткові проблеми при доведенні вини чиновника, що подав декларацію. У сухому залишку — він не буде нести відповідальність, якщо не відобразить у декларації інформацію про майно вартістю від 137 800 грн. Мабуть, це незначна сума, про яку державі можна й забути, навіть незважаючи на те, що вона перевищує річний посадовий оклад голови Державної фіскальної служби», — звертають увагу юристи «Публічного аудиту».
Важливими є й уточнення до статті про декларування цінного рухомого майна, права на які набуті до подання чиновником першої декларації. При заповненні декларації обов’язково необхідно вказати, що майно набуте до початку приходу на посаду або в такий період. При цьому можна й не зазначати, яка вартість цього майна та коли саме воно було набуте у власність.
І на завершення — той пункт, щодо якого здійнявся галас при попередньому голосуванні, а саме: пункт із відтермінуванням. Особливої ейфорії стосовно того, що ситуацію виправлено, «Публічний аудит» не розділяє.
Так, попередня версії мала такий вигляд: «Про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції, але не раніше 1 січня 2017 року».
Тобто, були умовні часові рамки запуску системи. У проголосованих змінах вказівка на «але не раніше 1 січня 2017 року» зникла. Відповідно, залишається тільки рішення Нацагентства — органу, який на сьогодні досі не функціонує. «І якщо раніше Закон обмежував крайній термін певною датою, тепер його обмежено рішенням, яке вчасно можуть і не прийняти — в силу різноманітних причин, благо, з фантазією у політичних технологів все гаразд», — переконаний керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.
За його словами, у цілому після правок закон зробили досить декларативним — норму можна вважати напівмертвою. Можливість вільного подорожування в країни ЄС для українців досі під питанням — перед нами будуть закриті кордони, поки не запрацює єдиний інформаційний ресурс електронного декларування, не буде укомплектоване Нацагентство та не буде прийнято рішення про початок декларування.
