Днями спочатку нижня палата конгресу Бразилії, а пізніше сенат 55 голосами «за» і лише 22 «проти» усунули Ділму Русеф від виконання обов’язків президента республіки на час проведення розслідування за фактами висунутих обвинувачень. Наступний крок — оголошення імпічменту. Скоріш за все, так і буде.
Причини імпічменту — популізм, корупція, офшори...
Французи пишуть, що таким чином середній клас відреагував на безвідповідальні кроки Ділми Русеф, яка під гаслами захисту бідних прошарків суспільства повністю розбалансувала економіку Бразилії.
На нас це також чекає, якщо не в 2018 — 2019-х, то 2020-го — вже точно...
Паралелі більш ніж очевидні.
В історії старту процедури імпічменту президента Бразилії міститься й українське питання...
Починаючи з 2004 року Україна і Бразилія здійснювали реалізацію спільного проекту будівництва космодрому «Алькантара Циклон Спейс»на базі українського ракетоносія «Циклон-4».
За час реалізації спільного проекту Україна профінансувала виконання робіт на суму 564 мільйонів доларів США. Бразильським платникам податків проект коштував десь 236 мільйонів доларів США.
24 липня 2015 року було оголошено декрет президента Бразилії Ділми Русеф № 8.494, на підставі якого бразильська сторона в односторонньому порядку вийшла із проекту.
У листопаді 2015 року, перебуваючи з візитом, українська парламентська делегація порушила питання перед своїми колегами в конгресі та сенаті Бразилії щодо порушень і зловживань, у тому числі бразильської сторони, під час будівництва космодрому «Алькантара» і, як наслідок, збитків, яких зазнали обидві країни в результаті припинення проекту. Пізніше були оприлюдненні факти зловживань під час проведення будівельних робіт на космодромі, які лягли в основу обвинувального акта проти Ділми Русеф.
А що в Україні?
Українським платникам податків проект коштував майже астрономічних за нинішніми цінами 14 млрд грн, або майже половину річного бюджету міста Києва!
Із яких 2004 року було отримано як кредит під державні гарантії на 150 мільйонів доларів США терміном на десять років. Цього виявилось замало, і таким чином, 2012 року під державні гарантії було взято додатково 240 мільйонів доларів США.
За результатами візиту до Бразилії було направлено звернення до Президента, прем’єр-міністра України і ГПУ щодо зловживань відповідальних посадових осіб під час реалізації проекту і величезних збитків, завданих цим нашій державі. Генеральна прокуратура України проінформувала щодо порушення кримінального провадження, зокрема під час укладення договорів страхування. При цьому безпосереднім службовим особам, які курирували цей проект, тобто ні посадовим особам КМУ, ні колишньому керівникові Національного космічного агентства України, ні керівникам державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» будь-яких обвинувачень висунуто не було. Вся ця безвідповідальність керівників держави традиційно лягла на бюджет України, а точніше, на її платників податків.
Таким чином, у Бразилії зловживання під час реалізації проекту будівництва космодрому «Алькантара Циклон Спейс» в сумі збитків 236 мільйонів доларів США виявилися однією з підстав для імпічменту президента, а в Україні за вдвічі більшої суми збитків все тихо переклали на Державний бюджет України, і всі «чисті». За всіх рівних умов ціна імпічменту президента Ділми Русеф для українців удвічі більша.
Феномен цього явища насправді набагато глибший. Як я вже зазначив, істинна причина початку процедури імпічменту президента Ділми Русеф — це послідовна позиція середнього класу, який представляє потужна місцева буржуазія, щодо політики популізму та корупції, що на тлі падіння сировинних ринків стали детонаторами «охолодження» економіки цієї величезної латиноамериканської країни.
В Україні за абсолютно схожої ситуації все закінчилося невеличкою паперовою імітацією процесу притягнення до відповідальності...
На відміну від Бразилії, в Україні майже немає класу національної буржуазії, а тренд популізму та бутафорська боротьба з корупцією є основою майже всіх політичних гравців незалежно від партійної платформи і приналежності до влади чи опозиції, тому маємо фактично повну відсутність відповідальності політикуму за майбутнє держави та усвідомлення всієї глибини загроз завтрашнього дня за подібних тенденцій.
Віктор РОМАНЮК, народний депутат України, спеціально для «Дня»
