У рамках проекту «Київський стандарт» активісти хочуть сформувати прогресивне бачення облаштування житлових кварталів. За їхніми підрахунками, протягом десяти років у Києві та передмісті з’явиться близько 3000 нових будинків, тож завдання надактуальне. У реалізації цієї ініціативи «Агентам змін» допомагає компанія з пошуку нерухомості ЛУН.ua.
Арт-директор та дизайнер Ігор Скляревський підкреслює, що переважна більшість житлових комплексів, які зводяться сьогодні у Києві, не задовольняє базові потреби їхніх мешканців. Діти змушені гратися на майданчиках, більше схожих на клітки чи загони, а маломобільним людям, щоб потрапити на вулицю чи назад до помешкання, доводиться долати лабіринти з пандусів.
«Коли люди живуть у «коробках», коли у них немає ніякого публічного простору навколо цього будинку, вони не можуть встановлювати соціальні зв’язки, спілкуватися між собою, інтегруватися у спільноту. Це погано впливає на суспільство в цілому», — вважає Ігор Скляревський.
«Агенти змін» переконані, що інше бачення середовища та вироблення нових правил його облаштування потрібні всім. Мешканці отримують набагато кращі умови для існування, архітектори — простір для творчості, девелопери зможуть заробити більше, коли підвищать власну конкурентоспроможність. Від усього цього виграє і міська влада. Завдання, яке ставлять перед собою активісти — дізнатися потреби різних зацікавлених груп, об’єднати інтереси й досвід в одне ціле та зробити ці напрацювання доступними для всіх.
Роботу над «Київським стандартом» розпочали з опитування. Трохи більше тисячі власників нового житла у Києві та області розповіли про проблеми, з якими вони стикаються щодня у своєму дворі. Виявилося, що висока ціна на квадратні метри — ще не гарантія прийнятних умов. Власники елітного житла набагато менше задоволені ним, ніж мешканці будинків економ чи комфорт-класу. Втім більшість названих проблем спільні для усіх респондентів. Найкритичнішими та найпоширенішими є «запаркованість» дворів та проїздів, неохайні фасади, неналагоджена комунікація між мешканцями та тими, хто управляє будинком. Не влаштовує опитаних і благоустрій: озеленення, облаштованість пішохідної інфраструктури та публічних просторів всередині житлових комплексів. На думку людей, у нових помешканнях майже не враховані інтереси велосипедистів та власників домашніх тварин, а також маломобільного населення — від людей з інвалідністю до мам з немовлятами та літніми людьми.
Далі активісти планують глибше вивчити потреби якомога більшої кількості людей через опитування різних фокус-груп. Також вони проведуть глибинні інтерв’ю з архітекторами, забудовниками, представниками місцевого самоврядування та бізнесменами локального масштабу, щоб визначити, що заважає їм формувати прийнятне для всіх середовище існування. Поєднання цієї інформації з вдалими прикладами облаштування публічного простору в столиці та релевантним іноземним досвідом стане фундаментом для «Київського стандарту», написання якого розпочнеться вже за місяць-два.
«Агенти змін» обіцяють оприлюднювати результати проекту частинами, з інтервалом у два-три місяці. Кожна з них буде присвячена окремій темі: публічному простору, інформуванню та навігації, інфраструктурі, зовнішньому вигляду будинків. Усі охочі зможуть користуватися цими матеріалами безкоштовно.
«Ми і не очікуємо, що цей посібник вирішить усі проблеми. Великі та складні задачі або питання, пов’язані із законодавством, нам, напевно, не під силу. Проте ми розраховуємо, що знайдеться рішення для багатьох дрібних проблем, і завдяки цьому відчутно зросте якість життя, — наголошує Андрій Міма, співзасновник та комерційний директор ЛУН.ua. — Наша кінцева мета — не дослідження і навіть не сам документ «Київський стандарт». Ми хочемо, щоб ті тисячі будинків, що будуть зведені в майбутньому, стали хоч трохи зручнішими та комфортнішими».
Між іншим, «Агенти змін» вже давно працюють з публічним простором Києва. Активісти вдосконалили дизайн схем київського метро та безконтактних карток для проїзду в ньому, розробили навігацію та брендинг для київського фунікулера, а також таблички для столичних вулиць. Зараз вони працюють над навігацією на станціях метро «Хрещатик» та «Майдан Незалежності».
