Триватиме проект «Наш Сікорський» до 30 жовтня у Музеї української діаспори, філіалі Музею історії Києва. Це перша спроба наших музейників детально розповісти про геніального авіаконструктора, творця гелікоптера (за що його і називали «містер Гелікоптер»), про якого, на жаль, мало говорять на батьківщині, в Україні. Досі у нас немає музею, присвяченого винахіднику, а будинок на Ярославовім Валу, 15Б, де мешкала родина Сікорських і де молодий Ігор конструював перші моделі гелікоптера, зараз стоїть напівзруйнований.
ЕКСКЛЮЗИВ ІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО АРХІВУ
На цьому тлі проект Музею української діаспори видається особливо цінним. Над ним працювали близько року: вивчали архівні документи українських та американських фондів, зокрема звертались за допомогою до компанії Sikorsky Aircraft, що в Коннектикуті. Нагадаємо, більшу частину свого життя Сікорський провів у США, офіційною датою приїзду на континент вважається 30 березня 1919 року.
Напередодні дня народження генія авіації — 25 травня, у музеї провели акцію «Родина в музеї. Наш Сікорський». Подібні заходи обіцяють влаштовувати впродовж усієї виставки. Крім традиційної екскурсії, відвідувачі переглянули кілька короткометражних фільмів про конструктора та унікальну кінохроніку ХХ століття про здобутки Ігоря Івановича — з його голосом за кадром, до речі, з американським акцентом.
Цей фільм для України — ексклюзив. Саме його разом з унікальними світлинами з особистого життя Сікорського, з його мандрів та зустрічей з відомими людьми, а також з кресленнями літаків та гелікоптерів наш музей отримав в оцифрованому виді від архіву родинної компанії. Цих знімків Україна ще ніколи не бачила.
СОН ПРО ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ
Не менш цінні документи розшукали в українських архівах. «Це його свідоцтво про народження, документи, що засвідчують право на будинок на Ярославовім Валу, 15Б, є також його результати вступу до Першої київської гімназії та його оцінки з випускного п’ятого класу. До речі, з технічних наук бали були досить невисокі, хоча це не завадило йому стати великим винахідником, — розповідає Ганна Лексіна, провідний науковий співробітник Музею української діаспори. — Національна наукова медична бібліотека України надала нам книжки батька Сікорського, котрий був лікарем, зокрема його знамениту «Душу ребенка», першу в Європі книгу про дитячу психологію. Національний військово-історичний музей надав нам типові речі ХХ століття, що допомогло відтворити його київський кабінет».
БІЛЬШІСТЬ КРЕСЛЕНЬ НАДАВ АРХІВНИЙ ВІДДІЛ SIKORSKY AIRCRAFT. ЯКИМ БУВ ЕСКІЗ ПЕРШОЇ МОДЕЛІ ГЕЛІКОПТЕРА З ГУМОВИМ МОТОРЧИКОМ, ЩО КОНСТРУКТОР СТВОРИВ У 12 РОКІВ, — ЗАГАДКА
У відтвореному київському помешканні Ігоря Сікорського екскурсоводи згадують про сон, який надихнув молодого авіатора на створення гелікоптера. Мама читала малому Ігорю фантастичні романи Жуля Верна, показувала рисунки Леонардо да Вінчі з різними механізмами. Спочатку це вилилось у сон про летючий корабель, а згодом ідея створити гелікоптер стала метою всього життя.
НАВЧАННЯ — У ЖЕРТВУ МРІЇ
Серед ексклюзиву — атестат про завершення навчання у Морському кадетському корпусі у Санкт-Петербурзі та документ про відрахування з Київського політехнічного інституту. Так, видатний авіаконструктор не завершив своє навчання. «Сікорський вступив до КПІ, де саме відкрили механічне відділення. Тут викладав професор Микола Делоне, він же вів гурток повітроплавання, який відвідував Сікорський. Та коли постало питання: покинути розробки і надолужувати навчання чи покинути вуз і займатись практикою, він обрав друге», — пояснює Ганна Лексіна.
ІСТОРИЧНИЙ ПЕРЕЛІТ ЛІТАКА «ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ» ІЗ САНКТ-ПЕТЕРБУРГА ДО КИЄВА НАДИХАВ ХУДОЖНИКІВ СТВОРЮВАТИ КАРТИНИ. ЯК ВПЛИНЕ ЗНАЙОМСТВО З ГЕНІЄМ НА НАШИХ СУЧАСНИКІВ?
Про київський період в основному розповідають архівні документи. Та музейникам вдалося відтворити куточок ангару, де працював Ігор Сікорський: зі стружкою від дерева біля верстата, швейною машинкою, на якій прошивав тканину для крил літаків, з дорожнім складним ліжком, бо часто ночував у майстерні, та міні-моделлю літака «БіС-2». Її виконав на прохання музею моделіст Євгеній Галущенко.
Саме на «БіС-2» Сікорський уперше піднявся в небо над Києвом. Між іншим, саме у столиці авіаконструктор створив модель аеросаней, якою зацікавились у Франції, саме до Києва із Санкт-Петербурга здійснив історичний переліт літак «Ілля Муромець», модель якого винахідник розробив, працюючи на Російсько-Балтійському вагонному заводі. Та саме в Києві немає нічогісінько, що б нагадувало про цей прорив у авіації.
ЩАСЛИВИЙ КАПЕЛЮХ «ФЕДОРА»
Сама виставка займає всього три зали, та організатори втиснули у цей простір максимум інформації. Так, на пульмані з кресленнями Сікорського відвідувачів зустрічає знаменитий капелюх авіатора — «Федора». «З нею Сікорський не розлучався з кінця 1930-х років, особливо після тестування свого першого американського гелікоптера, — додає Ганна Лексіна. — Серед американських пілотів ходили чутки, що кожен, хто приміряє цей капелюх, невдовзі здійснить вдалий політ. До речі, після смерті конструктора «Федора» зникла на деякий час, але згодом онук відшукав її у будинку дідуся».
«Федора» у музеї — неоригінальна, та навіть така символічна присутність щасливого капелюха може стати початком масштабного проекту, присвяченого Ігорю Сікорському. Перші дзвіночки вже є: Музей української діаспори розповів про відкриття своєї виставки його синам, що мешкають у США, а днями відбудеться круглий стіл щодо створення музею авіаконструктора та подальшої долі його київського будинку.
