На Всесвітньому антикорупційному саміті в Лондоні Україна взяла не себе нові обов’язки повноправного партнера в глобальній боротьбі з корупцією. У першу чергу вони стосуються реформ державного управління та державних підприємств.
Український уряд відзвітував перед міжнародними донорами та МВФ, що домігся значного прогресу в боротьбі з корупцією. Йдеться про створення Реєстру бенефіціарних власників, нових антикорупційних органів, а також кроків у сфері публічних закупівель та державних бюджетів.
Українська сторона заявляє, що частково вже розпочала втілювати взяті на саміті зобов’язання, оскільки вони містяться у міжнародних угодах, які країна підписувала раніше.
РОЗШУКУЄТЬСЯ КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК
До червня 2017 року Україна зобов’язалася створити механізми перевірки інформації про кінцевих власників компаній, а також підписати низку угод з країнами про обмін цією інформацією між правоохоронними органами. Це — певною мірою інструмент протидії ухилянню від сплати податків через використання офшорних зон.
Ще 14 жовтня 2014 року в пакеті антикорупційних законів Рада прийняла закон про бенефіціарних власників, а в травні минулого року Верховна Рада внесла доповнення у цей закон.
Утім, справжнім поштовхом для антиофшорної кампанії став «панамський скандал», у якому виявився замішаний чинний президент Петро Порошенко. І не зважаючи на пояснення про «єдиний можливий спосіб продати «Рошен», скандал звернув увагу громадськості на питання офшорів, а антикорупційні органи активніше взялися за розслідування справ, пов’язаних із відмиванням коштів. І не дарма — нині Національне антикорупційне бюро «накопало» інформацію про причетність чиновників Міністерства екології до австрійської офшорної компанії, у якої держава здійснювала закупівлі на 49,3 млн грн. Нині НАБУ просить Австрію розкрити кінцевих власників цієї компанії, якими, скоріш за все, виявляться українські чиновники.
На думку антикорупційноїгромадської організації Transparency International Україна, механізм розкриття бенефіціарних власників слід вдосконалити, посиливши відповідальність. Нині покарання за порушення закону передбачає штраф від 5100 до 8500 грн, що, безперечно, виглядає смішно на тлі багатомільйонних оборудок, до яких вдаються вітчизняні корупціонери.
Серед інших зобов’язань у частині викриття корупції є захист від неправомірного використання державних коштів шляхом продовження відкритого проведення публічних закупівель через онлайн-платформи. Цей пункт — один із небагатьох, якими Україна може похвалитися. На сьогодні в країні запроваджується Єдина система електронних публічних закупівель ProZorro. Розробка цієї системи на базі програмного забезпечення з відкритим кодом була здійснена у партнерстві влади, бізнесу та громадськості, а адмініструвалася вона TI Україна.
Наприкінці 2015 року система успішно пройшла пілотні тестування і була передана у власність державі. З 1 квітня цього року на держзакупівлі через ProZorro перейшли усі міністерства, відомства та найбільші держкомпанії. А з 1 серпня за допомогою системи будуть здійснюватися усі закупівлі з державних бюджетів.
КОРУПЦІОНЕРІВ — ЗА ҐРАТИ
Наступним з переліку взятих Україною зобов’язань є покарання корупціонерів та підтримка постраждалих від корупції.
Йдеться про незалежність, дієздатність Національного агентства з протидії корупції, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державного бюро розслідувань та їх взаємодію з усіма гілками влади.
Із покаранням корупціонерів в Україні справи просуваються вкрай погано. Згідно з дослідженням ТІ Україна, лише п’ята частина корупціонерів, осуджених за хабарництво, знаходиться за ґратами. 9% виправдані, хоча в цілому в Україні виправдальних вироків менше 1%. Решту корупціонерів штрафують або присуджують їм іспитовий термін.
Що стосується ТОП-корупції, тут ситуація взагалі критична. Яскравий приклад — відсутність покарання людей з найближчого оточення екс-президента-корупціонера Віктора Януковича, який втік у Росію. Мало того, з майна високопосадовців, які своїми корупційними злочинами завдали величезної шкоди країні, були зняті арешти. Періодично з’являються публікації про призупинення розшуку Януковича та наближених до нього осіб з боку українського бюро Інтерполу.
Для виконання взятих Україною обов’язків, на думку ТІ Україна, уряд має невідкладно забезпечити повноцінне функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції, зокрема завершити прозорий конкурс з призначення членів та невідкладний добір працівників Агентства, забезпечити належне фінансування антикорупційних органів. Завдання для парламенту — створити спеціальний механізм судового розгляду справ про високопосадову корупцію, що розслідується Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, а також надати НАБУ повноваження із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
ЖИТТЯ БЕЗ ХАБАРІВ
Третій блок зобов’язань стосується викорінення культури корупції з життя українців. В першу чергу, для цього потрібно реформувати Генпрокуратуру, зокрема обрати надійного прокурора, а також скласти План дій для майбутньої широкомасштабної програми судової реформи. Перетворення цих держструктур на сьогодні рухаються з великим скрипом. Стара влада пручається будь-яким змінам. На всіх критиків старого режиму, від громадськості до самих прокурорів, які йдуть проти системи, здійснюється тиск, вони терплять нападки й переслідування. Нещодавно Генпрокуратуру очолив Юрій Луценко. Чи готовий він буде до кардинальних змін всередині правоохоронного органу?
Що стосується судів, то, згідно з опитуванням фонду «Демократичні ініціативи ім.Кучеріва», їм не довіряє 80% українців. А опитування TNS показало, що 60% українців вважають суди «дуже корумпованими». Це найвищий показник, порівняно з іншими державними структурами. Не виправив ситуацію процес переатестації суддів. Замість очищення системи Вища кваліфікаційна комісія суддів призначила на довічний термін служителів Феміди, які виносили рішення на користь режиму Януковича, а також тих, які не змогли пояснити походження своїх доходів і дороговартісних покупок, не співставних із їх зарплатнею. Україна стоїть лише на початку складного шляху реформування судів.
Ще одним важливим пунктом з переліку є збільшення прозорості завдяки запуску Реєстру декларацій державних чиновників в серпні 2016 року.
Навколо запровадження електронного декларування в Україні розгорнулася війна. Лише завдяки шаленому тиску з боку громадськості у березні було ухвалено відповідний закон, який зобов’язує чиновників та їх родичів чесно та прозоро звітувати про свої статки. Утім, антикорупційній реформі продовжують перешкоджати. 48 парламентарів, які раніше перебували у партії Януковича, а нині належать до фракції «Опозиційний блок», домагаються оскарження закону про декларування в Конституційному Суді. Народні обранці просять суд скасувати необхідність декларувати їхні недобудови, готівкові кошти, кредити, позики, витрати. Натомість провідні антикорупційні організації заявили про жорстку вимогу від НАЗК запустити електронну систему декларування не пізніше 1 липня 2016 року, як це передбачено в законі. Тож бої тривають.
Останньою у переліку зобов’язань є співпраця України з іншими країнами, міжнародними організаціями та громадянським суспільством щодо протидії корупції та хабарництву. Україна гарантує, що притримуватиметься всіх зобов’язань та конкретних кроків, обговорених на цьому саміті, у реалізації нової Антикорупційної стратегії та Плану дій, які будуть прийняті в 2017 році.
