Як пов’язаний рівень життя в країні з чистотою осель її громадян? А вірус Зіка — з глобальним потеплінням? Правила гігієни здаються побутовими дрібницями, тоді як вони впливають на наші здоров’я і життя. Про ці важливі речі «День» говорив з Ярославом Першегубою, кандидатом медичних наук, доцентом кафедри спортивної медицини Національного університету фізичного виховання і спорту України, головою громадської організації «Асоціація гігієністів України».
ПРО ПІДСТУПНІСТЬ ЗІКА ТА ОЛІМПІАДУ
— Вірус Зіка — топ-тема європейських та американських ЗМІ. Інформації багато, в основному, з іноземних джерел. Якщо пояснювати просто, що спричинило цей ажіотаж?
— Хворобу, яку викликає вірус Зіка, фіксували ще наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років, тоді ж і описали прояви вірусу у середовищі мавп. Потім хвороба стала зустрічатись й у людей, спочатку — у жителів Африки. Коли через глобальне потепління на Землі почав змінюватися клімат, ареал комарів, що передають вірус Зіка, розширився, з Африки вони потрапили до Америки. А тепер доведено, що ця хвороба також передається статевим шляхом.
Вірус Зіка дуже підступний. Хвороба, яку він викликає, за симптомами подібна до грипу, смертність від неї незначна. Але якщо інфікується вагітна жінка, вона може народити дитину з мікроцефалією, ознаки якої — значне зменшення розмірів черепа і відповідно головного мозку при нормальних розмірах інших частин тіла, ця патологія супроводжується розумовою недостатністю. Тому про Зіка багато говорять іноземні ЗМІ. Додатковий ажіотаж спричиняє те, що поки немає вакцини та ліків проти вірусу, а є тільки симптоматичне лікування.
Доки біда не зачепила багаті країни, на проблему не звертали увагу, як було з вірусом Еболи. До того ж, відбувається глобальне потепління, і навіть в американському штаті Гаваї вже є комарі, які переносять Зіка, там були зафіксовані випадки хвороби. Крім цього, сьогодні люди інтенсивно подорожують, що може сприяти поширенню захворювання. Десятки тисяч людей захворіли через вірус Зіка у Бразилії, а там у серпні цього року відбудуться Літні Олімпійські ігри.
— А Україні варто остерігатися цього вірусу?
— Нам пощастило, що у нас є зима — тоді будь-які комарі ховаються, щоб пережити холод. А, наприклад, міністерства охорони здоров’я Італії, Франції, Іспанії на сторожі, бо, знов-таки, через потепління вірус може потрапити до них. У цих країнах проводять кампанії, в рамках яких громадянам, насамперед жінкам, розповідають, як уберегтися від хвороби. І щойно Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про глобальну загрозу Зіка, туроператори стали повертати людям гроші за путівки у країни, де поширений вірус. Тож світ звернув серйозну увагу на проблему.
В Україні, певно, як завжди, думають, що нас пронесе. Чогось наше Міністерство охорони здоров’я стоїть осторонь того, що у серпні українські спортсмени поїдуть до Ріо-де-Жанейро на олімпіаду. А варто б розробити пам’ятку збірним, що виступатимуть у Бразилії. Тим паче ВООЗ розписала інформацію про те, як уберегтися від хвороби, і ми можемо її використовувати.
ХОЧЕТЕ ШАУРМУ — ОЦІНІТЬ РИЗИКИ
— Як рівень життя у країні пов’язаний з гігієнічною культурою громадян?
— Що заможніше суспільство, то більше люди дотримуються правил гігієни. Коли людині немає чого їсти, вона не думає, чи помила руки. Хоча, з другого боку, в Україні люди здавна тримали тіло і помешкання у чистоті. Наприклад, у Європі XIV–XVI століть була суцільна антисанітарія, через що траплялися епідемії різних хвороб.
Якщо порівняти нас і європейців сьогодні, то в Україні останніх жахає те, як у нас продають шаурму, яка антисанітарія. Європейці ніколи нічого не купуватимуть в таких місцях. Якби наші люди були такими ж принциповими, продавцям довелося б пристосуватись під потреби покупців, довести свої підприємства до належного рівня.
Є правила безпечного харчування. У Європі та Америці батьки й вчителі розповідають їх дітям. А українці думають, що їх біда омине. Проблема України в тому, що коли трапляються харчові токсикоінфекції, лікар не виявляє причину хвороби. Відповідно немає статистики, хто і від чого захворів, а людина не замислюється, чому з нею таке трапилося. А смертність від таких недуг порівняно висока. Якби це реєстрували, люди бачили б, скільки осіб захворіло, наприклад, через шаурму. І вже б замислювалися, чи доцільно ризикувати.
Впливає на ситуацію те, що в Україні люди лікуються власним коштом. Зі страховою медициною, якби п’ять чи десять людей злягли з однаковими діагнозами, страхові компанії розбиралися б, що до цього призвело, бо їм невигідно витрачати гроші на лікування.
— Яким має бути просвітництво щодо теми гігієни?
— Важливо донести населенню, що не лікар чи МОЗ винні, що хтось захворів. Насамперед сама людина має відповідати за себе. Ще з радянських часів і до минулого року в Україні існувала Державна санітарно-епідеміологічна служба. Було вигідно мати контролюючий орган, який би всім розповідав, як треба робити, і всі б його боялися. А зараз українцям треба самостійно оцінювати ризики. Коли громадяни бачитимуть забруднення повітря і води, неякісні продукти, вони самі підштовхуватимуть владу до дій, і це може змінити ситуацію.
А взагалі є багато напрацювань ВООЗ з цієї теми — можна просто адаптувати їх і привчати населення до чистоти.
ПРАЦЯ ЗА РАДЯНСЬКИМИ НОРМАМИ
— Ви активно підтримуєте ідею відмови від переходу на літній час, навіть створили про це петицію на сайті інтернет-представництва Президента України (петиція №22/021287). Чому?
— Кожен раз, коли переводять стрілки годинників, мої знайомі просять: ти — лікар, зроби щось, щоб це відмінили. Бо щоб людина була здорова, вона має жити згідно зі своїми біоритмами. Коли переводять годинники, людські біоритми збиваються. Це призводить до збільшення випадків серцево-судинних захворювань, найбільше страждають діти і люди літнього віку. До того ж ускладнюється транспортне сполучення. Зараз вже немає економічної потреби силувати людей цим переходом, десятки країн від цього відмовилися. Але поки петицію підтримує мало людей. Певно, люди звикають до зміни часу і потім не замислюються про наслідки.
— Чим займається «Асоціація гігієністів України», яку ви очолюєте?
— Її мета — інформувати фахівців про новини у сфері гігієни з різних країн. У Радянському Союзі, коли інтенсивно працювала промисловість, держава потребувала людей, які б розповіли, що робити, аби менше зашкодити здоров’ю, зокрема на роботі. Зараз про це не думають на рівні держави, багато досліджень зупинилося. А в Європі та Америці така робота ведеться.
Є правила безпечного харчування. У Європі та Америці батьки й вчителі розповідають їх дітям. А українці думають, що їх біда омине. Проблема України в тому, що коли трапляються харчові токсикоінфекції, лікар не виявляє причину хвороби. Відповідно немає статистики, хто і від чого захворів, а людина не замислюється, чому з нею таке трапилося. А смертність від таких недуг порівняно висока. Якби це реєстрували, люди бачили б, скільки осіб захворіло, наприклад, через шаурму. І вже б замислювалися, чи доцільно ризикувати. Впливає на ситуацію те, що в Україні люди лікуються власним коштом. Зі страховою медициною, якби п’ять чи десять людей злягли з однаковими діагнозами, страхові компанії розбиралися б, що до цього призвело, бо їм невигідно витрачати гроші на лікування.
Взагалі сьогодні в Україні, у добу капіталізму, працюють норми гігієни і безпеки праці, розроблені ще в СРСР, за часів соціалізму, геть інакшої системи економіки. Раніше всі заклади, наприклад дитсадки, були одного типу — і для них виробляли однакові норми. За дитину в дитсадку в СРСР відповідала держава, а сьогодні — власник закладу і батьки. Тому старі норми необхідно переосмислити. Але здається, що у влади немає мети опікуватися здоров’ям людей.
— На вашу думку, якою має бути структура, яка б пильнувала за здоров’ям українців?
— На 50% здоров’я залежить від способу життя людини, 20% забезпечує генетика, ще 20% — навколишнє середовище і 10% — рівень медицини. Представникам держави треба акцентувати, що людина сама відповідає за своє здоров’я. Щоб вести здоровий спосіб життя, не треба великих капіталовкладень. Варто обмежити вживання тютюну й алкоголю. У нас багато палять. І якщо у всьому світі це вважається соромом, то в Україні це модно. Люди не захищені від пасивного куріння, через яке також хворіють на онкологію. Та ж нова поліція могла б штрафувати людей за куріння в громадських місцях. Але зміни треба вводити не всі одразу, а потроху. Для цього потрібна політична воля на рівні Президента і депутатів.
