Певна річ, на всіх телеканалах можна відчути «британський шок» — референдум про вихід Британії з Європейського Союзу. На нашому ТБ здебільшого розгубленість, смуток, емоційні реакції й дуже мало серйозних і глибоких коментарів. Утім, сумніваюся, що їх багато в самій Європі. Криза ЄС зріла давно. І породжена вона внутрішнім і дуже гострим конфліктом між цінностями й інтересами. З одного боку — права людини, політичні традиції, які й зробили Європу Європою, принципи, а з другого — бажання за будь-яку ціну заробити гроші, навіть якщо ціна досить аморальна.
І якщо цінності вимагають допомогти Україні, яка протистоїть агресії жорстокої антиєвропейської сили, то інтерес прямо диктує здати Україну на поживу Кремлю, як 1938 року в Мюнхені здали Чехословаччину Гітлеру. Нинішній Європейський Союз набагато частіше підпорядковує свої дії саме інтересам, а не принципам.
Він виявився не готовим до рішучої відсічі прибічникам відродження тоталітарної імперії в Москві. ЄС продемонстрував повну беззахисність перед хвилями мігрантів, чимало яких налаштовані агресивно антиєвропейськи й зовсім не хочуть пристосовуватися до європейської культури, навпаки, прагнуть пристосувати її до себе. На мене велике враження справив сюжет, показаний на одному з телеканалів, про те, як в Англії, в невеликому місті група корінних англійців з християнським хрестом пройшла вулицями мігрантського кварталу, викликавши шалене обурення вихідців з Азії, які кричали англійцям, щоб вони забиралися з Англії, оскільки, мовляв, це не їхня земля. І це теж наслідки політики Брюсселя, яка обіцяє корінним європейцям перспективу перетворитися на етнічно, культурно й релігійно дискриміновану в Європі меншість.
МОВЧАННЯ ПРО ПРОБЛЕМУ
У нинішньому ЄС про це не прийнято говорити вголос, оскільки це завжди може бути відкинуто й піддане остракізму як «расизм», але мовчання про проблему самої проблеми не усуває. І що чекає на Європу в результаті незрідка самим Брюсселем провокованого великого переселення народів?
Лідерам і народам ЄС треба, нарешті, визначитися, чим має бути Союз: конфедерацією демократичних держав чи супердержавою.
Британці супердержави зі столицею в Брюсселі явно не хочуть. Дійсно, на що перетворюється демократія за тотальної бюрократизації, коли брюссельські чиновники розпоряджаються, якої форми мають бути огірки, що вирощуються фермерами від Португалії до Польщі. Може, нехай краще це вирішують споживачі, купуючи або не купуючи аграрну продукцію?
ЄС має або докорінно змінитися, або за Британією послідують інші. Ми, хоч і не є членами ЄС, але на своїй шкурі відчули багато його пороків, поки не звідавши принад.
Ми бачимо, як передусім «гранди» ЄС замість рішучої відсічі загальноєвропейській загрозі зі сходу, проводять політику заспокоєння Путіна. Ми пам’ятаємо, як два лідери ЄС — Німеччина і Франція — на Бухарестському саміті НАТО, відмовивши Грузії й Україні в євроатлантичній перспективі, спровокували 2008 року агресію РФ проти Грузії. А в Москві сприйняли їхню позицію як слабкість. Кожна поступка Путіну — це ще один крок до Третьої світової війни. Дурість і короткозорість демократичного Заходу — феноменальні. І це вже вдруге Захід наступає на одні й ті самі граблі, Друга світова нічого не навчила. І сьогодні він викручує нам руки, підштовхуючи до капітуляції перед Кремлем, сподіваючись нами відкупитися від міжнародного хулігана. Нам треба стояти на своєму, хоч би як було важко. Нинішній пацифістській адміністрації у Вашингтоні залишилося недовго, а Клінтон і Трамп навряд чи успадкують зовнішню політику Обами. Навіть Трамп може виявитися неприємним сюрпризом для Кремля. Адже це Трамп закликав збивати російські літаки в разі їх наближення до американських кораблів. У американця може виявитися характер нормального техаського ковбоя.
КОМЕДІЯ «БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ»
На каналі «112 Україна» Юлія Тимошенко у черговий раз критикувала політику уряду у сфері тарифів. Поіронізувала над заявами про те, що різке підвищення цін на газ, на опалювання, воду і так далі нібито сприятиме боротьбі проти корупції. Навіщо ж за гріхи корупціонерів колективно карати всіх українців?
Не цінами, а постійними арештами й засудженнями корупціонерів треба вести боротьбу з цим злом.
Верхівка наживається на пограбуванні народу, який має оплачувати розкіш олігархів і вищої бюрократії своєю жахливою убогістю. Які реформи? Окрім вольового підвищення цін на все інших економічних механізмів нинішні «реформатори» не знають. Ні, панове, третій Майдан неминучий, хоч би як нас лякали його ризиками. Альтернатива йому — перехід влади в руки людей Януковича-Путіна зі всіма витікаючими звідси наслідками для України.
Триває комедія «боротьби з корупцією» тепер уже з Ю.Луценком у заголовній ролі. Особливо насмішили обшуки в будинках колишніх регіоналів через два роки після того, як вони звідти з’їхали.
І що ж ці прокурорські генії розраховували там знайти? Фарс і бутафорія. Імітація і пропаганда. Чергова спроба бездарно обдурити українське суспільство. Навіть не завдали собі клопоту вигадати щось правдоподібне. На жаль, пан Порошенко не лідер Сінгапуру Лі Куанг Ю, нікого зі своїх друзів він не посадить, хоч би що вони робили. Утім, ворогів України він теж не образить.
Такий у нас неконфліктний Президент.
Лише радикальна зміна всього вищого керівного прошарку країни приведе до справжньої боротьби з корупцією. Нинішній прошарок давно згнив і продуктами свого гниття отруює всю націю.
ГЕРОЇНЯ МОЖЕ «ЗГОРІТИ»
Ведучий «112 Україна» поставив Тимошенко запитання про останні публічні заяви нардепки її фракції Надії Савченко.
Надія вже встигла закликати обмежити санкції проти РФ і не давати зброю Україні, оскільки це, мовляв, може призвести до Третьої світової війни. Юлія Володимирівна як досвідчений політик негайно відмежувалася від закликів своєї депутатки. Савченко допомогла Тимошенко провести свою мікрофракцію до парламенту, але сьогодні вона ж може їх усіх політично втопити. Чому її заяви дивним чином збігаються з вимогами Путіна до України й світової спільноти?
Героїня може стрімко «згоріти» в українській політиці, як яскрава комета, якщо й далі своїми публічними заявами об’єктивно шкодитиме Україні. А ми (зокрема і я особисто) винні в тому, що, знехтувавши відому норму християнського віровчення, створили собі кумира в її особі. Каюся. Що ми взагалі знаємо? Так, вона добровільно пішла на фронт, воювала, потрапила в полон (це, зрештою, не злочин, але й не тріумф офіцерської честі), у полоні гідно поводилася. І це все. А що ще? У нас же її вже готували в президенти. Так, Савченко продемонструвала сильний характер, але сильний характер без потужного інтелекту й відчуття відповідальності — це для політика швидше недолік, а не перевага. Здається, процес девальвації її морального капіталу вже почався... Дуже, дуже шкода.
