Довкола новозведеного об’єкту в Десятинному провулку, 3—5 — черговий скандал. Уже не через перевищення норм висотності у буферній зоні Національного заповідника «Софія Київська», а через втрачену вигоду для бюджету столиці. Київська міська рада ухвалила рішення, за яким збудований офісно-житловий центр є культовою спорудою Української православної церкви Київського патріархату. За законом такі об’єкти звільняються від сплати до міської казни пайового внеску, котрий, за розрахунками Департаменту економіки та інвестицій Київської міської держадміністрації, мав сягнути двох мільйонів гривень. Зазвичай ці кошти йдуть на розвиток соціальної сфери та транспортної інфраструктури.
Законодавчо культовими визнаються споруди, зведені для релігійних потреб громадян, тобто храми, молитовні будинки тощо. Тож громада Києва не розуміє, чому депутати міськради зарахували до цієї категорії офісно-житловий комплекс. Місту не потрібні два мільйони гривень?
КОНФЛІКТ ЗАМІСТЬ «ХЕПІ ЕНДУ»
Нагадаємо, конфлікт довкола будівництва в Десятинному провулку, 3—5 тягнеться з 2003 року. Тоді Київрада передала УПЦ КП в оренду на 25 років земельну ділянку для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських споруд. Між іншим, тут розташовувались дві історичні будівлі: житловий будинок та флігель, котрі у ХІХ столітті належали протоієрею Андріївської церкви Павлу Підвисоцькому. Також на цій ділянці археологи знайшли фундаменти палацу часів Київської Русі, які церква обіцяла зберегти, створивши музей під землею.
Однак у 2007 році КМДА дозволила церкві проектувати та будувати на цій території нові споруди. Пам’ятки зруйнували, а обіцяний музей не створили. Хоча земля надавалась саме для обслуговування існуючих будинків, а не для зведення нових. Виконавцем робіт була компанія «Інтергал-Буд», котра належить колишньому регіоналу Володимиру Зубику. Будували комплекс з порушеннями: його висота сягнула дев’яти поверхів, що неприпустимо в історичній зоні. Після затяжних дискусій і під примусом ЮНЕСКО забудовник погодився на демонтаж двох верхніх поверхів.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Це стало прецедентом в історії будівельних конфліктів Києва. Але замість «хепі енду», коли демонтаж завершено, а комплекс готовий до здачі, маємо новий конфлікт інтересів. Як зазначала «Дню» раніше голова громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Марина СОЛОВЙОВА, 70% приміщення належить саме забудовнику, лише 30% — церкві. І це ставить під сумнів те, що абсолютно вся будівля буде використовуватись для релігійних цілей.
ГОЛОСУВАННЯ ВСУПЕРЕЧ ЗАКОНУ
Місто ж переконує киян у правильності свого рішення. Як зазначив голова комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій СТРАННІКОВ, тут планують розмістити резиденцію патріаршого намісника та Синодальне управління у справах духовної освіти, отже, УПЦ КП використовуватиме споруду для релігійно-культових, а не комерційних потреб.
«За інвестиційним договором частина приміщення справді відходить Київському патріархату, частина — інвестору. УПЦ КП просила звільнити від пайової сплати лише свою частину приміщень. Але у них розташується резиденція священнослужителя, управління церкви з різних питань. Проте культова споруда — це місце, де люди можуть помолитись, проводяться служби, це аж ніяк не резиденція священнослужителів, — вважає експерт бюро громадських експертиз «ГромЕкс» Олена ДОБРОРЕЗ. — Це неприйнятне рішення для Києва. Чомусь Київрада не врахувала правового висновку своїх же юристів, які вказували на незаконність таких дій. Депутати проголосували «за», хоча повинні керуватись не своїми особистими симпатіями до тієї чи іншої церкви, а інтересами киян».
Олена Доброрез перед пленарним засіданням надіслала усім депутатам лист з аргументами, чому офісно-житловий центр у Десятинному провулку не можна визнати культовою спорудою. Схоже, ніхто цього листа не взяв до уваги.
«ЗАКРИЛИ ОЧІ НА ЗЛОЧИН»
«Проблема не в одному цьому випадку, а в самій ситуації. Я вважаю, що не варто місту звільняти будь-яку церкву від сплати пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури Києва. Але ми, кияни, обрали сьогоднішніх депутатів Київради і таким чином саме їм делегували повноваження визначатися з такими питаннями», — зауважує Марина Соловйова.
Вочевидь, делегували захищати місто вкотре не тих персон. «Результати голосування вражають, — зазначила у Facebook депутат Київради VII скликання, громадська активістка Олена ЄСКІНА. — Якщо діяти за законом, то забудовник власним коштом має знести протиправно збудоване та відбудувати протиправно знесене. Саме таку позицію я озвучувала під час своєї каденції, у тому числі в кабінеті пана Кличка (міський голова Києва. — Авт.) під час першої зустрічі з представниками Київського патріархату. Заплющити очі на черговий злочин Зубика (він спеціалізується на забудовах із знесенням об’єктів культурної спадщини), продемонструвавши, що можна й надалі безкарно проводити подібну практику під патронатом всіх (!) фракцій Київради, та ще й звільнити від сплати внеску — у мене немає слів».
Наразі рішення Київради набрало чинності. Єдина можливість «відкрутити» все назад — оскаржити його в суді.
