Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Оголошуємо «санiтарний» день!

або Нове видання національної ідеї для України
2 вересня, 2016 - 12:55
ВІЛЬШАНСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ, ХУСТСЬКИЙ РАЙОН (ЗАКАРПАТТЯ) / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Днями відбулось чергове засідання робочої групи з розроблення Національної стратегії поводження з відходами, на якому два профільні міністерства — Мінекології та Мінінфраструктури      — підписали меморандум з німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ), яка реалізує Програму підтримки зеленої модернізації української економіки, та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) щодо підтримки інвестицій у систему сталого управління твердими побутовими відходами.

Нагадаємо, до кінця року в Україні повинна з’явитися Національна стратегія поводження з відходами. На її основі буде доопрацювано рамковий закон про відходи, який стане основою для розробки регуляторних документів для кожного з типів вторинної сировини. Ба більше, згідно з чинним законодавством (закону України про відходи) вже через два роки в Україні заборонено буде просто викидати сміття. Як тільки проб’ють куранти в опівночі з 31 грудня на 2017 рік на 1 січня 2018 усі відходи повинні будуть обов’язково піддаватись переробці. Поки що для нас це звучить як казка. Адже сьогодні в Україна не переробляє й десятої частини того, що викидає на звалища. Для цього ми не маємо ні відповідної інфраструктури — сміттєперероблюванні, сміттєспалювальні, сміттєсортувальні заводи, тощо — ні суспільної культури роздільного збору сміття. Щоб все це збудувати, два роки — занадто короткий термін, кажуть експерти.

Ми ж у «Дні» вирішили спробувати розкласти задачу на компоненти. З низки матеріалів, які підготувала редакція газети, можна скласти умовний опорний план «санітарної п’ятирічки», яку нам усім потрібно виконати за два роки. Для початку разом з експертами ми провели аудит — що ми маємо: чи є в Україні місто, в якому зі сміттям все добре? (на жаль — ні); чи маємо ми бізнесменів, які бачать інтерес у великому прибиранні? (маємо, але...); чи справді ми в питанні роздільного збору сміття «тубільці» — це міф, а в нас насправді є з добра «армія» людей, які не викидають батарейки з гнилими помідорами в одну корзину? (тут ситуація краща, ніж ми думали, але гірша, ніж хотілось би). Ми також спробували мовою цифр і фактів пояснити, що Україна втрачає не переробляючи сміття, і показати на прикладі інших країн — яким може стати життя в нашій, якщо ми припинимо смітити...

Звичайно, для постійного читача «Дня» тема розумного поводження зі сміттям не є одкровенням. Інтерес до цієї проблеми редакція показує давно і послідовно.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

 

Коли ми обговорювали спецтему в кабінеті головного редактора, Лариса Івшина розповіла, як одного разу до неї прийшла читачка, щоб подякувати за статтю. Це був текст, який головний редактор написала після візиту до Німеччини. Жінку найбільше вразило в ньому місце, де йшлося про те, як німецькі господині розділяють пакетик з-під чаю на чотири частини, щоб викинути його у сміття: на метал (скрепку), папір, нитку та органіку — власне, чай. Поки в нас не так, сказала тоді читачка, не буде порядку!

У 2007 році міністерство закордонних справ Японії запросило головного редактора газети «День» Ларису Івшину відвідати Країну Вранішнього Сонця з ознайомчим візитом. Працівники служби, відповідальної за підготовку візиту, були надзвичайно здивовані, коли головний редактор «Дня», ознайомившись з програмою перебування у Японії, попросила включити туди ще відвідини сміттєперероблювального заводу. Потім у своїй колонці «Ідентичність та модернізація» Лариса Івшина детально описала побачене на тому заводі, назвавши сміттєспалювальний завод Аріаке у Токіо «місцем для... туристичних маршрутів».

У цій же колонці Лариса Івшина пригадує як незадовго до цього візиту, вона була на засіданні клубу мерів у Києві був присутній заступник міністра житлово-комунального міністерства. І оскільки раніше головному редактору «Дня» у Європі, зокрема в Німеччині, доводилося бачити практику розподілу сміття у чотири пакети, вона захотіла в нього уточнити, коли наше міністерство плануватиме просвітянську роботу, щоб привчати людей розділяти сміття на те, що горить, те, що не горить, на органічні й неорганічні речовини... «Пам’ятаю його роздратування. «Мабуть, у вас дуже велика кухня, — сказав він. — Ви хочете наших господинь на їхніх невеликих кухнях примусити розбирати сміття на кілька пакетів...». У відповідь я сказала, що насправді питання не в моїй кухні, а в тому, що наша країна «тоне у смітті»», — розповідає Лариса Івшина. Ця реакція була сигналом, що в обличчі державі даремно було шукати союзника у боротьбі за збереження чистоти нашого довкілля і якості життя. Сьогодні ситуація трохи краща, міністр екології Остап Семерак позитивно відгукнувся на нашу ініціативу зробити тему переробки сміття — ТОП для наших ЗМІ, підготувавши авторську колонку.

«День» оголошує «санітарну п’ятирічку»! — читайте на  сторінках нашої газети унікальну підбірку текстів про сміття і чистоту!

Продовження теми:

Сміття.net

Чистi орiєнтири

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: