Ця ініціатива з’явилась 2005 року, подія припадає на кожну третю п’ятницю вересня. Головна мета події полягає у збільшенні зеленої зони міст шляхом «захоплення» та облаштування території порожніх парковок. Тож тисячі містян, художників і дизайнерів зі всього світу власними силами перетворюють кам’яні джунглі на квітучий сад — і з кожним новим PARK(ing) Day з’являються все цікавіші ініціативи.
НАРОДЖЕННЯ ІДЕЇ
Початком для першого у світі PARK(ing) Day стало озеленення парковки в Сан-Франциско, США. Творча група дизайнерів і художників Rebar орендувала міське паркувальне місце на дві години й трансформувала його в тимчасовий громадський парк.
Тоді у Сан-Франциско більшу частину центру міста було відведено під автомобільні дороги та місця зберігання особистих транспортних засобів. Пішоходи мали критично малий відсоток центрального міського простору. Орендувавши метр парковки на кілька годин, активісти прагнули дослідити, що можна зробити тут за цей час, а також спровокувати критичний розгляд цінностей, які створюють форму міського громадського простору.
«Спочатку парк стояв на місці протягом двох годин — термін оренди, запропонований лічильником парковки. Коли час закінчився, ми скрутили дерен у рулон, запакували лавки та дерева, якісно прибрали місце парковки і пішли геть. Кілька тижнів по тому інтернет «вибухнув» через одне культове фото нашої інтервенції, і Rebar почав отримувати запити, щоб створити аналогічні PARK(ing) в інших містах. Замість того, щоб повторити таку саму установку, ми вирішили просувати ідею як проект «з відкритим вихідним кодом» і створили практичне керівництво, щоб дати людям можливість моделювати свої власні парки без активної участі Rebar. Таким чином народився PARK(ing) Day», — розповідають учасники команди Rebar на сайті ініціативи PARK(ing) Day.
Своїм задумом команда Rebar актуалізувала конкретні потреби, виокремила суспільні цінності й створила цікавий привід, щоб привернути увагу до питань, які мають важливе значення для розвитку міста. Сьогодні PARK(ing) Day став міжнародним рухом, у якому беруть участь понад 20 країн світу!
PARK(ING) DAY В УКРАЇНІ
Наша країна приєдналася до цього руху відносно нещодавно. Перший PARK(ing) Day в Україні відбувся 2014 року в рамках Європейського тижня мобільності, який традиційно триває з 16 по 22 вересня. 19 вересня 2014 року українські активісти вперше «припаркувалися» перед будівлею Києво-Могилянської академії. На семи орендованих паркувальних місцях створили імпровізований суспільний простір зі зручними килимками, міськими меблями, спортивними розвагами (бадмінтон, ролики тощо), їжею і, звісно, квітами.
2015 року традиція святкування PARK(ing) Day продовжилася, кількість його учасників значно збільшилася, а сама подія стала набагато помітнішою. Крім різнобарвних комфортних диванчиків, зеленої зони, мобільної бібліотеки, смачної їжі та музичних інструментів, подія була наповнена значною інтелектуальною складовою. Кияни та гості міста могли послухати лекції з архітектури, екології та історії, взяти участь у майстер-класах, пограти в настільні ігри тощо.
«НАЙВАЖЛИВІША СКЛАДОВА ЩАСТЯ — СОЦІАЛЬНІ ЗВ’ЯЗКИ»
Цього року Київ відзначатиме PARK(ing) Day 17 вересня. Свято поступово стає важливою частиною урбаністичної культури нашої країни.
Уже традиційно український PARK(ing) Day приурочений до Європейського тижня мобільності, в якому цього року беруть участь понад п’ять тисяч міст. «Розумна і стала мобільність — інвестиція в Європу» — цьогорічна тема тижня мобільності.
У цьому році головним координатором PARK(ing) Day в столиці є співкоординатор ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук, а організаторами - місцеві громадські організації. Вони домовилися з міською владою про перекриття проїзду біля Бессарабської площі з десятої ранку до восьмої вечора та підготували спеціальну програму для охочих долучитися до свята.
Про значення міжнародної ініціативи PARK(ing) Day для міст України «Дню» розповіла медіакоординаторка Асоціації велосипедистів Києва Марина Блудша: «У PARK(ing) Day людина має нагоду стати пішоходом чи велосипедистом і відчути, наскільки це робить її щасливішою. Адже найважливіша складова щастя — соціальні зв’язки, а на вело-пішохідних вулицях люди можуть встановити зоровий контакт і спілкуватися між собою. Для міста це також дає позитивний ефект, зокрема економічний. На вулицях, де приємно пересуватися пішоходам і велосипедистам, пожвавлюється роздрібна торгівля, краще розвивається малий та середній бізнес. Бо, на відміну від водіїв авто, велосипедисти й пішоходи можуть зупинитися практично в будь-якому місці».
