Конфлікт, а вірніше — не лише внутрішньоукраїнський, але й міжнародний скандал довкола «Укртрансгазу» (див. «День» за 20 вересня), начебто улагоджено. «Миротворцем» виступив Президент України Петро Порошенко. Саме він особисто, як повідомляють деякі ЗМІ, дав команду розібратися і якнайшвидше знайти вирішення ситуації.
Нагадаємо, Міністерство економічного розвитку і торгівлі перепідпорядкувало УТГ собі і вивело з-під контролю НАК «Нафтогаз України» його закупівлі. За інформацією прес-служби НАК, така зміна статуту поставила під загрозу укладання «Нафтогазом» кредитної угоди із залученням Світового банку на суму 500 млн дол. і є порушенням умов за кредитною угодою з ЄБРР та потенційним дефолтом за заборгованістю, гарантованою державою. Дії МЕРТ викликали також занепокоєння Європейського банку реконструкції і розвитку. 19 вересня на засіданні погоджувальної ради міністр економіки Степан Кубів заявив, що рішення про зміну статуту «Нафтогазу» припинено.
Того ж дня прес-служба Кабміну повідомила, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі скасувало внесені минулого тижня зміни до статуту НАК «Нафтогаз України», якими воно перебрало на себе функції з управління ПАТ «Укртрансгаз». Учасники наради, яка проводилась у понеділок під керівництвом прем’єра Володимира Гройсмана, говориться у повідомленні, ухвалили спільне рішення про створення робочої групи, очолити яку доручено віце-прем’єру Володимиру Кістіону. «Сторони домовилися, що робоча група невідкладно розпочне напрацювання конкретних кроків щодо реструктуризації «Нафтогазу» і підвищення ефективності управління НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз», — повідомляє прес-служба. Вона також зазначає, що буде проведено аналіз та оцінку ключових рішень ПАТ «Укртрансгаз», прийнятих останнім часом..
Учасники робочої групи також підтримали ініціативу першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва — передати управління «Нафтогазом» від Міністерства економічного розвитку і торгівлі Кабінету Міністрів як колективному органу. Управляючий директор ЄБРР Френсіс Малиж, який представляє, напевно, у робочій групі донорів України, заявив: «Ми дуже задоволені, що в цій ситуації вдалося досягти консенсусу щодо спільної мети у трансформації корпоративного управління «Нафтогазом» і щодо прискорення кроків, необхідних для підготовки його анбандлінгу (добровільного оперативного саморозподілу монолітних промислових груп на більш компактні). «Це одна з найважливіших реформ в Україні і наріжний камінь стратегії ЄБРР», — сказав управляючий директор.
Загалом і в цілому переможцем у цьому конфлікті поки що став «Нафтогаз», а вірніше — його голова Андрій Коболєв. Викладені ним аргументи видалися більш вагомими. Перепідпорядкування «Укртрансгазу» зупиняє процес щодо «транзиту», тому що в результаті «Нафтогаз» втрачає статус сторони в цій справі і не може виступати як позивач, заявив Коболєв «Економічній правді». За його словами, таке рішення може зіграти проти України в ході судового розгляду в Стокгольмському арбітражі з «Газпромом», де є дві справи. «Перша — за контрактом купівлі-продажу. У її рамках росіяни вимагають від нас під 40 мільярдів доларів за невиконання take or pay. Ми від них вимагаємо за переплату, вважаючи встановлену ціну несправедливою», — стверджує глава НАК.
Щоправда, перепідпорядкування «Укртрансгазу» цієї суперечки жодним чином не стосується. «Друга справа в Стокгольмі — так звана «транзитна», — розповідає Коболєв. — У ній ми вимагаємо компенсації 12 мільярдів доларів, вирішення проблеми віртуального реверсу, гарантій обсягів транзиту і права перевести контакт на нового оператора. В рамках цієї справи «Газпром» із нас вимагає символічні 6 млн доларів. Тобто «Газпром» у цьому питанні все влаштовує. Все, що вони хочуть у цьому «транзитному» арбітражі, — зберегти статус-кво». Голова НАК прогнозує: якщо в разі першої справи у «Газпрому» є потенціал до виграшу, то в другій справі «Газпром» або нічого не виграє, або програє.
Тому, впевнений Коболєв, для «Газпрому» ідеальна ситуація полягає в тому, щоб зупинити цей процес. «Перепідпорядкування «Укртрансгазу» якраз зупиняє цей процес, тому що в результаті перепідпорядкування ми, «Нафтогаз», втрачаємо статус сторони в цій справі — ми вже не можемо виступати як позивач», — констатує голова НАК і робить висновок про російський слід у справі перепідпорядкування УТГ. «Якщо в 20 числах вересня позицію «Газпрому» щодо «транзитної» суперечки не буде змінено, значить вони мають стосунок до подій, що розгорнулися довкола «Укртрансгазу» і «Нафтогазу». Я не кидатимуся такими фразами, але те, що росіяни давно вміють усліпу грати наших — ми добре знаємо», — підкреслює Коболєв.
Отже, у ворота Кубіва влетіли одночасно два м’ячі: один — від Коболєва, другий — від міжнародних спонсорів в особі ЄБРР. Та чи виграна ця битва остаточно? Нагадаємо, що цими днями жодного разу не заявив про свою позицію голова Міненерговугілля Ігор Насалик. Згадується китайська легенда про мавпу, яка сидить на високому пагорбі й чекає, поки річкою пропливе труп її ворога. Цю думку побічно підтверджує у своїй колонці в одному із ЗМІ екс-голова департаменту стратегічного планування і європейської інтеграції Михайло Бно-Айріян. Рішення Мінекономрозвитку доволі дивне, явно несподіване й таке, що йде, в принципі, врозріз із тими планами реформування компанії, які узгоджувались і обговорювались в уряді, визнає він. Як мінімум, пише експерт, отримана конфігурація взаємовпливу в НАК не відповідає європейському законодавству. Але й нинішня форма НАК, яка залишиться такою до рішення в Стокгольмському арбітражі, також повністю суперечить Третьому енергопакету, його головній суті.
Де-факто рішення МЕРТ, робить свій висновок екс-директор департаменту, більше тяжіє до духу анбандлінгу, ніж нинішній status quo. «Ми справді можемо програти в Стокгольмі, такий ризик існує, але не через те, що Коболєв більше не призначатиме голову правління «Укртрансгазу», — передбачає Бно-Айріян і підбиває підсумок скандалу: — Це, звичайно ж, не катастрофа. Проблема в іншому — в абсолютній недовірі всіх учасників конфлікту один до одного... Коболєв і його команда намагаються всіма силами показати, що без їхнього відома подібні рішення в компанії, якою вони керують, прийматися не можуть. Тобто наймані менеджери компанії говорять її одноосібному власнику, щоб той погоджував усі свої дії з ними. У будь-якій нормальній країні це, м’яко кажучи, неординарна ситуація». Бно-Айріян згадує: «Якось під час дискусії з Андрієм Коболєвим на його тезу з приводу того, що нарешті НАК вийшов з-під впливу, на його думку, ангажованого Міненерго, перейшовши під управління МЕРТ, я запитав, що буде, коли «любов» між ними закінчиться?»
