Змушений через газету «День» звернутися до тих наших співвітчизників, які, на жаль, і досі «не бачать» Голодомору 1932—1933 років та наступного «завершального» знищення української духовної еліти у 1937—1938 роках — цих складових геноциду української нації.
Як людина, що звикла оперувати числами (я — «технар»), хочу запропонувати їм порівняти офіційні дані переписів населення СРСР 1926 та 1939 років, які було оприлюднено, зокрема, у книжці «Малая советская энциклопедия» (Москва, ОГИЗ РСФСР, 1940 г.)
На стор. 151 читаємо: «Общая численность населения СССР по переписи 1926 г., 147,03 млн чел., по переписи 1939 г. — 170467,2 тыс. чел.» (останній було проведено до «расширения территории СССР»). Далі, на стор. 154 — таблиця щодо національного складу населення СРСР, з якої наведемо перші три («слов’янські») рядки. (Див.табл.)
Які наочні беззаперечні висновки можна зробити з цієї таблиці?
Перший: відсоток українців до загальної кількості населення СРСР зменшився за 13 років з 21,2% до 16,5%, тобто у 1,28 рази! Якщо 1926 року росіян було в 2,49 рази більше, ніж українців, то 1939 року — в 3,54 рази, тобто різниця зросла у 1,42 рази!
Другий:
— якби кількість українців зросла так, як білорусів (на 11,1%), то нас 1939 року мало би бути не 28,07 млн, а 34,7(!) млн;
— якби кількість українців зросла так, як в середньому по СРСР (15,94%), то нас мало би стати 36,18(!) мільйонів;
— якби кількість українців зросла б, як у росіян (24%), то нас стало б 38,7(!) мільйонів.
То де ж ці логічно очікувані 6,6 млн, 8,1 млн, 10,6 млн українців? Зрозуміло, що це не якийсь масовий суїцид, а спрямований геноцид українського народу, «започаткований» Російською імперією і «вдало продовжений» Радянським Союзом.
Згодом, розуміючи, мабуть, неприродність наведених даних перепису 1939 року стосовно кількості українців, було зроблено незграбну спробу «покращити» вже оприлюднені цифри. Зокрема, у книзі «Энциклопедический словарь» (М., 1955, том 3) на стор. 472 читаємо: «Численность украинцев в СССР — 35,611 млн чел. (окончат. итоги переписи 1939 г.)» Тобто жахливий, трагічний результат перепису 1939 року було «скориговано» на 7,541 млн українців («додано» 27%), яких фактично не існувало, а от на папері було «окончательно» дораховано!
