Мало хто в Україні знає, що євро в країнах Європейського Союзі не єдина на сьогодні валюта. Наприклад, в одній лише Німеччині на рівні із євро функціонує також 30 інших валют. В наукових колах це явище прийнято називати complementary currency, простіше ж — місцева валюта. Воно характерне не лише для Німеччини, а й для багатьох інших європейських держав. Люди почали вдаватися до місцевих грошей, щоб... затримати гроші в своїх економічно слабших регіонах, і дати їм можливість підкачати «м’язи».
«Місцева валюта» може мати дуже різний вигляд. Як правило, вона не має вигляду звичайних паперових грошей. Часто функціонує в електронному вигляді, або ж у вигляді так званих LETS. Це — система електронних розрахунків між людьми, за якої національні гроші не потрібні. Люди розраховуються між собою, так би мовити, по бартеру, хоча ці схеми значно складніші, ніж знайомий нам бартер.
Детальніше про місцеву валюту в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів голова Союзу регіональних валют Німеччини Франк ЯНСКІ:
— Багато років тому європейці виявили проблеми, які можна було вирішити швидко й ефективно лише з допомогою введення регіональних грошей. До прикладу, коли Німеччина перейшла на євро, утворились регіони, в яких гроші затримувались дуже недовго.
Спочатку це були приватні ініціативи, які згодом об’єднувались у групи, а ті вже утворили професійні об’єднання.
— Можете навести приклад регіону в Німеччині, життя людей в якому значно поліпшилось після того як було введено регіональну валюту?
— Одним із таких прикладів є Хімгауер в Баварії. Була потреба якомога довше утримувати гроші всередині регіону, й організувати ефективний оббіг грошової маси. В інших регіонах Німеччини подібні системи були ініційовані компаніями. Люди створювали власні гроші, щоб підняти ліквідність підприємств. Практично уся Східна Німеччина послуговується «місцевими грішми». Найбільш відомі успішні приклади — це Ельпталлєр, Лаузєдс. Останні випускають валюту, яка називається WIR, що з німецької означає «ми». Це — повноцінний платіжний інструмент, який можна використовувати для покупки будь-чого та заощаджень.
— Як вони захищені від підробки?
— Голографічним знаком. Але оскільки оборот грошей невеликий і географія їхнього використання дуже обмежена, немає сенсу підробляти цю валюту. Правоохоронним органам досить просто буде виявити і знайти шахрая. Тому, попри те, що на перший погляд наші місцеві гроші не мають якогось надзвичайного рівня захищеності, спроб їх підробляти не було.
— А що можна купити за WIR у Магдебурзі?
— Один WIR — це один євро. За нього можна купити собі кебаб. Та загалом же місцеві гроші можна обміняти як на продукти харчування, одяг, взуття, так і оплатити ними послуги адвоката, няні, школу, купити собі туристичну путівку тощо.
— Чи є термін дії у місцевої валюти?
— Законодавець зобов’язав регіональну валюту мати суттєві відмінності від євро. Тому, як приклад, WIR має дату використання.
— І що робити людині, якщо у неї от-от «зіпсуються» гроші?
— Ви можете їх витратити: обміняти на послугу, чи товар. А можете просто покласти собі на рахунок.
— Тобто в електронному вигляді вони не мають терміну використання?
— Ні. Тільки паперові місцеві гроші мусять мати таку відмінність від євро. Електронні — ні.
— А як щодо інфляції: я однаково можу обміняти один WIR на кебаб і сьогодні, і через рік?
— Місцеві гроші друкуються лише під забезпечення їхньої цінності регіональними товарами та послугами. Зі сторони БундестБанку ці гроші вважаються більш стабільними, ніж євро, і непідвласними жодній інфляції. Адже в таких системах не передбачене роздування грошової маси, і ставки рефінансування.
— Але місцеві гроші є лише платіжними інструментом? Чи у них можна брати/видавати кредит? Класти їх на депозит?
— Гроші справді були придумані як засіб платежу, та згодом їх почали використовувати як інструмент довготермінового заощадження. Але ніякі відсотки на депозити у місцевій валюті не платяться.
— Хто друкує ці гроші?
— Якщо з німецької перекласти дослівно, то цей суб’єкт звучатиме приблизно як «не банк». Це організація, яка представляє собою об’єднання компаній. Вони зібрались і створили «не банк». Тобто компанії заявили, що вони беруться за часткове виконання банківських функцій, але не є банком. І от ці компанії і є емітентами цієї валюти.
— Це об’єднання є неприбутковою організацією, чи все ж таки вони можуть додатково заробляти на тому, що чеканять свої гроші?
— Може бути і так, і так.
— Скільки у Німеччині таких «місцевих валют» сьогодні діє?
— За 15 років ми вже маємо в обороті більше 30 різних місцевих валют.
— А в Європі?
— Такі ж ініціативи вже є в Австрії, Італії, Англії. Та ініціатива сьогодні активно поширюється й далі. Найстаріша місцева валюта — у Швейцарії. Їй вже понад 80 років.
— Які, все ж таки, переваги місцеві гроші надають людям? Чому вони мають використовувати їх, а не євро?
— Зазвичай, компанії видають у місцевих грошах доплати до заробітної плати, премії. Так, цими грішми людина не зможе розрахуватися у всьому світі, але вона може купити собі будь-який товар чи послугу там, де вона проживає.
— Чим регіональна валюта відрізняється від популярної сьогодні криптовалюти, зокрема «біткоіна»?
— Криптовалюта — це технологічна платформа. Вона може набувати різних форм. Конкретно біткоін націлена більше на спекуляції. Місцеві валюти орієнтовані більше на підняття рівня життя в регіоні, розвивати бізнес, тощо.
Біткоін створюється за допомогою «майнінга» (з англ. Mining буквально розуміється як видобуток копалин, розробка в шахтах, сьогодні цим словом називають процес видобутку криптовалюти під назвою BitCoin (Bit + coin. — А. Д.-Р.). Місцева валюта створюється на основі кредиту, і як базуються на виробництві чи постачанні товарів та послуг у регіоні. Простими словами, є компанія, яка виробляє булочки, є магазин, який їх продає, і є виробник, який випускає борошно для них. І от у цього «мельника» є працівники. Він платить їм своєю місцевою валютою. Робітник приходить до булочної, бере булочки і віддає за них місцеві гроші. Власник магазину бере цю виручку і міняє її на булочки. А кондитер приходить із цими грішми до «мельника» віддає йому і отримує за них муку. Коло замкнулось. По суті своїй, мельник отримав певний кредит, яким розрахувався з працівником, а той ним заплатив продавцю в магазині, продавець віддав його булочнику, а кондитер повернув його мельнику. І на цьому «кредит» закрився. Але в регіоні, в якому перебувають ці чотири суб’єкти, з’явився оборот товарів, утворилась додана вартість, і це без залучення якихось додаткових кредиторів.
— Хабарі давати регіональною валютою можна?
— Ніяк.
— На вашу думку, є доцільність ввести регіональну валюту в Україні сьогодні?
— Це — один із варіантів виходу з кризи і розвитку. Вам не вистачає ліквідності, грошей для того, щоб бізнес працював, виробляв продукцію, укладав угоди, постачав товари. А запровадженням регіональних валют ви створите регіональні ринки, на яких будуть споживачі, котрі користуватимуться місцевими товарами і послугами, поліпшуючи таким чином економічну ситуацію.
В моєму розумінні майбутнє людства в фінансовому плані — це глобальні платіжні системи (долар, євро, криптовалюта), національні (гривня, злотий, тощо) і будуть випущені регіональні валюти, які сприятимуть розвитку локальних економік. І останніх буде дуже багато.
— Хто ворог місцевої валюти?
— Наявна банківська система довгі роки ворогувала з нами. Але зараз вони вже розуміють, що цей тренд неминучий. Тому вони намагаються підлаштуватися.
Другий ворог — транснаціональні корпорації. Адже сьогодні вони, виробляючи свої товари в Україні, можуть бути зареєстровані в іншій країні, та, відповідно, витрачати свої доходи там, а місцеві гроші змушуватимуть їх послуговуватися регіональними товарами та послугами.
І третій — консервативні економісти. Вони зациклені на чинній системі настільки сильно, що не хочуть помічати дійсність і ті можливості, які перед нами відкриваються.
КОМЕНТАР ДО ТЕМИ
«В УКРАЇНІ Є ВСІ ЗАКОНОДАВЧІ УМОВИ ДЛЯ ЗАПУСКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ВАЛЮТ»
Олександр СПІНДЛЕР, керуючий партнер групи компаній N.KRAT Group, співвініціатор введення регіональної валюти в Україні:
— В Україні зі сторони регулятора — Національного Банку України — створено всі необхідні умови для запуску регіональних валют. Сьогодні справа за бізнесом. Не за політиками чи урядом. Адже регіон — це передусім економічне утворення, а не політичне. Тому з точки зору можливості впровадження місцевої валюти усі без винятку регіони України є перспективними.
Більше того, як тільки вдасться запустити місцеві гроші в Україні, буде створено майданчик, який дасть змогу людям порівнювати свої міста, райони, області з іншими. Якщо, наприклад, за запорізьку місцеву валюту в Одесі можна буде купити лише булочку (обмінявши її перед тим за курсом на гривню), а за вінницьку — булочку і каву, то значить, що у Вінниці економічна ситуація ліпша. Ефективніший той регіон, чия грошова одиниця користується більшим попитом у людей.
Причому, не важливо, де вводять свою регіональну валюту — це може бути місто, може бути три вулиці, чи об’єднання десяти сіл, чи п’яти міст. Це — не важливо. Важлива — економічна доцільність.
