Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи на часі сьогодні узаконення лобізму в Україні?

Автор відповідного законопроекту: «Можна буде виявити приховані інтереси та рівень залежності представників влади»
12 жовтня, 2016 - 11:55

11 жовтня в будівлі комітетів ВРУ відбулась публічна дискусія між народними депутатами України, провідними фахівцями сфери GR та лобізму, юристами і політичними експертами про законодавче врегулювання лобізму в Україні. Організатор — консалтингова компанія SIC Group — Ukraine, Ukrainian Association of Government Professionals and Lobbyists.

Нагадаємо, що 20 вересня в парламенті був зареєстрований законопроект №5144 «Про лобізм» у співавторстві 7 нардепів й одного правозахисника.

Авторський колектив законопроекту: нардепи Тарас Батенко, Валентин Дідич, Олександр Дубінін, Ірина Констанкевич, Віталій Купрій, Віктор Шевченко, Олександр Шевченко і правозахисник Юрій Зошій.

Автори переконують, що основною метою їхнього законопроекту є законодавче врегулювання лобізму, що покликане забезпечити над ним державний та громадський контроль. Допоки це не буде зроблено, лобізм буде тісно переплітатися з корупцією.

Легалізація лобізму допоможе виявити інтереси, що стоять за тим чи іншим проектом закону чи рішенням, визначити, хто його лобіює та хто стоїть за лобістами, відкрити справжніх авторів державних рішень, виявити ступінь залежності/незалежності представників влади; надасть громадянам більше інформації про їхню діяльність.

В Україні розвинено кілька видів лобізму: по-перше, «класичний» — коли ті ж депутати, GR-менеджери (англ. Government relations — «зв’язки з урядом») і чиновники просувають інтереси галузей, окремих промисловців і банків; по-друге, «громадський» — ті ж інтереси рухають грантові організації; і, нарешті, «кризовий» (в разі проблем з представниками влади). Лобісти межують зі звичайними «решалами», готовими за пару тисяч доларів забезпечити зустріч з топ-чиновником або здобути громадянство.

Законопроект стосується традиційного лобі. Як пояснив свого часу журналістам його співавтор Тарас Батенко, лобістом може стати резидент України, який не має ні статусу юрособи, ні акцій або паїв, ні судимостей (звинувачень в корупції). Він реєструється в спецреєстрі (ціна питання — 1 мінімальна зарплата або 1450 грн), отримує право доступу до органів держвлади і право виступати.

«Прихований лобізм існує, він пов’язаний з корупцією, а регулювання забезпечить над ним громадський і державний контроль, — вважає Батенко. — Можна буде виявити приховані інтереси, рівень залежності представників влади. Не секрет, що для деяких політичних груп навіть робота в парламенті — комерція, а гроші заробляються прихованим лобі».

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: