Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму»

Чи зробить влада висновки з провалу зовнішньої політики на стратегічному американському напрямі?
10 листопада, 2016 - 18:50
ПІТЕР БРЕЙГЕЛЬ. «ПРИТЧА ПРО СЛІПИХ». 1568 Р. / ФОТО З САЙТА WIKIMEDIA.ORG

Президент України Петро Порошенко привітав новообраного президента США Дональда Трампа і запросив його приїхати до України. Абсолютно правильний хід, виходячи з тих обставин, які склалися після перемоги республіканця. Однак зовнішня політика України в американському напрямі, зокрема щодо можливих результатів президентських виборів в цій країні, залишила відкритими багато запитань. Наприклад, наскільки прорахованими були варіанти розвитку подій вразі перемоги Трампа? Виходячи із заяв представників української влади, симпатії віддавалися демократці Гілларі Клінтон. 

«Як кандидат у Президенти Трамп може говорити все, що йому заманеться, але мене дивує, що це говорить кандидат саме від Республіканської партії, яка завжди мала дуже чітку, дуже зрозумілу і дуже послідовну протягом десятків років позицію стосовно РФ і її політики, — заявила ще в серпні цього року під час ефіру на «5-му каналі» віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. — Тому по суті Трамп бореться з риторикою не іншого кандидата від демократів Хіларі Клінтон, але й з більшою частиною своєї Республіканської партії. Дуже сподіваюся, що результат виборів в США буде таким, який стане сприйнятливий і для нас. Але так само розумію, що інституції в США є достатньо сильними для того, щоб протистояти, назвемо їх, креативним ідеям... Поки що його заяви звучать дуже безвідповідально, дуже популістично, дуже різко і не відповідає розумінню об’єктивної реальності».

УСІ ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ БУЛИ УЧАСНИКАМИ ФОРУМУ YES, ЯКИЙ ОРГАНІЗОВУЄ ЗЯТЬ ЛЕОНІДА КУЧМИ — ВІКТОР ПІНЧУК, ЧИМ ДАВАЛИ ПРИВІД «ВІДБІЛЮВАТИ» В ОЧАХ СВІТОВИХ ЛІДЕРІВ КОЛИШНЬОГО ПРЕЗИДЕНТА КУЧМУ. НЕ СТАВ ВИНЯТКОМ І ПЕТРО ПОРОШЕНКО. ПОКАЗОВО, ЩО ГОСТЯМИ ФОРУМУ В ПОПЕРЕДНІ РОКИ БУЛА І РОДИНА КЛІНТОНІВ. УСІ ЦІ ЗВ’ЯЗКИ МАЛИ ВІДНОШЕННЯ ДО НИНІШНІХ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ У США, ЩО НЕГАТИВНО ПОЗНАЧИЛОСЯ НА ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ТРАМПА / ФОТО СЕРГІЯ ІЛЬЇНА

Нагадаємо, що під час візиту Порошенка до США Трамп так і не зустрівся з Президентом України, натомість з ним зустрілася Клінтон. Цьому передувало і низка інших подій. Зокрема, був скандал щодо одного з керівників передвиборчої кампанії Трампа — Пола Манафорта, який брав безпосередню участь у передвиборчій кампанії Віктора Януковича 2010 року. Як відомо, Янукович втік, а його голова Адміністрації Президента Сергій Льовочкін залишився, навіть став народним депутатом. Окрім того, в американських ЗМІ була інформація відносно фонду Клінтонів, одним з основних донорів якого виявився український олігарх Віктор Пінчук, зять якого представляє інтереси України в Мінську. Клубки особистих інтересів конкретних кланів і персон зрештою відбилися на тому, що під загрозу потрапили національні інтереси нашої країни. Країни, яка як ніколи потребує підтримки свого стратегічного партнера — США.

«ПЕТРО ПОРОШЕНКО ДОБРОВІЛЬНО СТАВ ЧЕРГОВОЮ ЖЕРТВОЮ МАНІПУЛЯТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «СІМ’Ї КУЧМИ—ПІНЧУКА»

Олександр ЄЛЬЯШКЕВИЧ, народний депутат II та III скликань:

— Петро Порошенко, так само як і його попередники, добровільно став черговою жертвою маніпулятивних технологій «сім’ї Кучми—Пінчука». Саме ці маніпулятивні технології примусили Порошенка зробити ставку у виборчій президентській кампанії в США на кандидата Гілларі Клінтон. І в умовах, коли вона програла, це не може не відбитись на ставленні до України. Адже США є нашим головним стратегічним партнером в дуже суровий і скрутний час, коли в країні триває війна внаслідок агресії РФ. Якщо б Петро Порошенко сам не хотів бути об’єктом подібних маніпуляцій, то на такі речі він ніколи б не погодився. Маніпулятивна технологія зводиться до того, що використовувався майданчик для контактів із західним, в тому числі американським, істеблішментом. Але коли ви використовуєте подібний майданчик, який в свою чергу використовується сім’єю «хрещеного батька» всієї української корупції виключно для власних цілей, то маєте розуміти, що це не може привести до позитивних результатів ні для вас, ні для країни, яку ви представляєте на такій високій посаді.

Що торкається безпосередньо Віктора Пінчука і Леоніда Кучми, то навіть якщо б президентом США стала Гілларі Клінтон, то сім’ю Кучми очікував би дуже неприємний сюрприз, так як і Клінтон, і члени її сім’ї після обрання різко зайняли б дистанцію від м’яко кажучи сумнівних джерел фінансування фонду Клінтон, особливо після численних скандалів, які були висвітлені американською пресою. Таким чином, незалежно від результатів виборів в США, сім’я Кучми була приречена на негативні наслідки. Але так як вони робили ставку на одного кандидата і при цьому для її підтримки використовували досить сумнівні методи для боротьби з іншим кандидатом, то й сам Дональд Трамп і його команда пам’ятають поведінку цієї родини і тих, хто їм допомагав у брудному процесі втручання у виборчу кампанію чужої країни.

Зараз, на моє глибоке переконання, родина Кучми і особисто Віктор Пінчук вже почали шукати всі можливі шляхи виходу, як на Дональда Трампа, так і на тих людей, які знаходяться в його оточенні. Гадаю, що фінансові ресурси дозволяють Пінчуку знаходити такі контакти. Але, як і раніше не дозволять родині Кучми досягти тих результатів, на які вони мають надію.

«НАША ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА СТАЛА ЗАРУЧНИКОМ ВНУТРІШНІХ РОЗБОРОК І ІНТЕРЕСІВ КОНКРЕТНИХ ОСІБ»

Микола БЄЛЄСКОВ, аналітик Інституту світової політики:

— Те, що офіційний Київ дійсно зробив ставку на конкретного кандидата на виборах в США і ця ставка виявилась помилковою, говорить про поразку в зовнішній політиці. Подібна ситуація вже відбулася в 2008-му році, коли Віктор Ющенко відверто симпатизував Джону Мак Кейну, а виграв на виборах Барак Обама. Проте я не став би драматизувати цей момент, адже у нас є ще низка засобів нівелювати цю помилку. Зовнішня політика в нормальній державі будується не на особистих моментах, а на інтересах самої держави. Будемо мати надію, що США продовжать цю традицію. Петро Порошенко вже запросив нового Президента США до України. Діалог необхідно починати терміново вже зараз. Наші сусіди це вже роблять, а прем’єр-міністр Японії висловив плани особисто приїхати до США для зустрічі з Трампом. При чому необхідно звернути особливу увагу на віце-президента США Майкла Пенса, який є класичним республіканцем. Саме він може стати надійною ланкою в стосунках України і США, так саме як до того Джо Байден займався українським питанням.

З іншого боку, я погоджуюсь з тим, що наша зовнішня політика стала заручником внутрішніх розборок і інтересів конкретних осіб. В цьому плані дійсно ситуації Манафорт—Льовочкін та Пінчук—Клінтон зіграли дуже негативну роль, коли позиції окремих людей на зовнішній арені стали позицією всієї держави. Таким чином, все це відбилось і на тому, що не відбулася зустрічь Порошенка з Трампом.

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 
Рубрика: