Загальновідомий вислів: «Короля робить почт». А у Сполучених Штатах зі зміною влади виникає необхідність заповнення чотирьох тисяч урядових посад. Тож зараз, після обрання республіканця Дональда Трампа президентом США, увага світу зосереджена на тому, хто і які ключові посади обійме у його кабінеті. А у своїй переможній промові Трамп заявив, що розпочинає реалізацію з відновлення американської мрії і для цього буде залучати найкращі таланти. Оглядачі зазначають, що новообраний президент, а саме так називатимуть Трампа до вступу на посаду 20 січня 2017 року, не має традиційних кадрів серед Вашингтонських інсайдерів і донорів, щоб сформувати свій кабінет.
Окрім того, багато хто звертає увагу на те, що Трамп прийшов до влади на хвилі народного невдоволення елітами, інтелектуалами та роллю Вашингтону. «Його перемога стала сейсмічною відмовою від способу, який країна застосовувала в Вашингтоні протягом декількох поколінь. Трамп також буде першим президентом в історії, який не має жодного урядового або військового досвіду, в результаті чого багато запитань, як він буде правити країною», — пише Boston Globe.
Як повідомило видання Politico, перехідна команда Трампа останні декілька місяців тихенько складала короткий список промислових китів і консервативних активістів, які можуть скласти один із дуже еклектичних і суперечливих президентських кабінетів у сучасній історії .
При цьому видання зазначає, що у Трампа серйозно розглядають 74-річного засновника нафтової компанії Lucas Oil Форреста Лукаса як головного претендента на посаду міністра внутрішніх справ, а донора і ветерана Goldman Sachs Стівена Мнучіна на посаду міністра фінансів. Так очікується, що посадами буде наділено групу його відданих прихильників, які стояли з ним пліч-о-пліч під час дуже виснажливої президентської кампанії. Зокрема йдеться про колишнього спікера Ньюта Гінгріча, екс-мера Нью-Йорка Руді Джуліані і екс-губернатора Нью-Джерсі Кріса Крісті, а також сенаторів Боба Коркера і Джеффа Сешнса.
Наприклад, як повідомляє інформоване видання Politico, Ньют Гінгріч та голова сенатського комітету у закордонних справах Роберт Коркер претендують на посаду держсекретаря. Окрім цього також розглядається кандидатура екс-постійного представника при ООН Джона Болтона за президентства Джорджа Буша.
Тим часом, на посаді глави Пентагону видання Politico бачить радника Трампа, сенатора від штату Алабами Джеффа Сешнса або екс-радника президента з питань національної безпеки Стівена Хедлі. Деякі видання називають ще одну кандидатуру на цю посаду — члена Палати представників від штату Каліфорнія Данкана Гантера. А видання Hill при цьому відзначає, що Трамп говорив сенатору Сешнсу, що той може сам собі обрати посаду до вподоби.
Старший науковий співробітник Атлантичної ради США, Myrmidon Group, LLc, Адріан КАРАТНИЦЬКИЙ у коментарі «Дню» заявив, що припущення щодо призначення на посаду держсекретаря виглядають непогано. «Коркер, Сешнс, Гінгріч є жорсткими щодо Путіна і підтримують надання летальної зброї», — наголосив він.
На посаду генерального прокурора розглядається кандидатура губернатора штату Нью-Джерсі Кріса Крісті, одного з радників під час передвиборчої кампанії Трампа, а також губернатора Арканзасу Аса Хатчінсона. Однак, як повідомило видання Hill, головною кандидатурою на посаду генпрокурора є екс-мер Нью-Йорка Руді Джуліані.
А посаду радника президента з питань нацбезпеки, скоріше за все, посяде екс-глава Розвідуправління Пентагону, генерал-лейтенант у відставці Майкл Флінн.
За інформацією каналу CNN, на посаду прес-секретаря Білого дому претендує старший радник Трампа з передвиборчої кампанії по телекомунікації Джейсон Міллер і голова стратегічного планування Республіканського національного комітету Шон Спайсер.
Не виключено, що, швидше за все, Руді Джуліані можуть призначити директором ЦРУ, а іншого прибічника Трампа, нейрохірурга Бена Карсона, очікує призначення на посаду міністра у справах охорони здоров’я і соціальних служб.
Оглядачі відзначають, що попри заяви Трампа, що він буде опиратись на найкращих експертів і фахівців, йому буде складно залучити до кабінету найкращі таланти, особливо після того як дуже багато політиків і учених відкрито висміювали обраного президента протягом минулого року. У приватних розмовах представники кампанії Трампа висловлювали стурбованість, що, зважаючи на минулі коментарі республіканця про жінок, їм буде складно знайти дуже кваліфікованих жінок, щоб вони служили в його кабінеті. І справді, серед усіх вищезгаданих осіб фактично немає жінок.
«АМЕРИКА НЕ ЛЮБИТЬ СЛАБАКІВ»
Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор, Дипломатична академія МЗС України, Київ:
— Хоч ще зарано говорити напевно, але так, всі ці кандидатури фігурують у різних списках і, швидше за все, будуть рекомендуватися на затвердження у комітетах Конгресу: сен. Роберт (Боб) Коркер, голова сенатського комітету з міжнародних відносин — на посаду державного секретаря, консерватор за поглядами, виступав за підтримку угоди з Росією по START; сенатор Джефф Сешнс, один з наближених у команді Д. Трампа (попередньо розглядався на главу адміністрації) — на міністра оборони (розглядалися ще генерал-лейтенант Майкл Флінн — не може за нормами, Стівен Хедлі, колишній радник з нацбезпеки, не визначився), характеризується як один з 5 найбільш консервативних сенаторів. Глава Національного комітету республіканців Райнс Прібес — фаворит на посаду голови Адміністрації. Майкл Пенс — найсильніша і найвпливовіша фігура в команді, і найбільш консервативний з поміж віце-президентів за останні роки, його ідеал на посаді — Дік Чейні, тобто лідируюча людина в кулуарних переговорах кабінету, підтримує президента у питаннях більш жорсткого імміграційного контролю на кордонах, у міжнародних відносинах — за сильну Америку. Має сильні позиції у Конгресі. Звідси, підсумовуючи зазначене, та беручи до уваги більшість за республіканцями в обох палатах Конгресу — слід очікувати просування у внутрішньому курсі консервативних пропозицій до соціального і економічного курсів, а на зовнішньому напрямку — жорсткого захисту національних інтересів найперше в торгово-економічному блоці, а також у безпекових питаннях, щонайперше на Близькому Сході, з Китаєм в Азії, і в питаннях протистояння з Росією в Європі і світі.
Республіканці, щонайперше, будуть виступати за посилення своїх позицій, які передбачають у стратегічному сенсі не так розмін фігур, як демонстрації можливостей і впливу. Багато чого залежить і від України — щоб досягати позитивних результатів, треба пропонувати і свої дії та можливості, бажання відкритися для бізнесу, торгівлі та нових комунікацій з світом. Америка не любить слабаків.
З позицій консерваторів, Америці потрібні партнери, від співробітництва з якими досягається забезпечення стратегічних цілей (національної безпеки, торгівлі, інвестицій) та виграшні для обох сторін результати — за моделлю win-win situations.
«ПЕНС, КОРКЕР, ГІНГРІЧ І БОЛТОН — ВСІ РОЗУМІЮТЬ НЕБЕЗПЕКУ РЕВІЗІОНІЗМУ КРЕМЛЯ»
Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричіу при Атлантичній раді, екс-посол США в Україні, Вашингтон:
— Більшість заяв Трампа під час кампанії припускають, що він може вести справи з Путіним, не виявляючи багато інтересу до агресії Москви в Україні та демонструючи амбівалентність щодо ролі НАТО в сучасному світі. Але ми не знаємо, чи буде він розробляти політику на основі цих заяв. В оточенні обраного президента, лише генерал-лейтенант Майк Флінн має репутацію «голуба» у поглядах щодо Росії. Але обраний віце-президент Пенс, сенатор Коркер, Ньют Гінгріч і Джон Болтон — всі розуміють небезпеку ревізіонізму Кремля і виступали за сильну підтримку США щодо України. Вони повинні забезпечити, щонайменше, поміркований голос, якщо не вирішальний, у формулюванні політики адміністрації щодо Москви і Києва.
Поки ще рано говорити про призначення, справді є повідомлення, що Гінгріч і Коркер перебувають на стадії розгляду на посади держсекретаря, сенатор Сешнс — на посаду для міністра оборони, а Флінн — на посаду радника з питань національної безпеки.
