Цю ніч (29 червня 2012 р. — Ред.) буде названо поворотним пунктом у підручниках історії, присвячених цій кризі: супротивники Ангели Меркель змогли одразу кілька разів успішно відсунути червону лінію федерального канцлера.
Німецький канцлер брала участь вже більше в 20 кризисних самітах в Брюсселі. Проте цю ніч із четверга на п’ятницю Ангела Меркель цілковито точно ніколи не забуде. Близько п’ятої години ранку вона, нарешті, змогла покинути будівлю Ради Євросоюзу, втомлена і змучена після складних переговорів, що тривали кілька годин. Після саміту, дійсний драматизм якого німці напередодні навіть не могли собі уявити. І його результати, можливо, стануть поворотним пунктом в управлінні під час кризи, оскільки супротивники Меркель на півдні Європи змогли навіть кілька разів відсунути червону лінію.
Це стало ясно після заяви президента Євросоюзу Хермана ван Ромпея, який в 4.45 ранку вийшов до мікрофона. «Порочне коло між банками і державними фінансами має бути розірване», — підкреслив бельгієць і презентував три важливі рішення, які взагалі неможливо було б погоджувати з Берліном, якби італійці й іспанці несподівано не домовилися про повну блокаду.
ОЧЕВИДНА ПЕРЕМОГА ІСПАНСЬКОГО ПРЕМ’ЄРА
Банки тепер «за відповідних умов» можуть отримати безпосередньо грошові вливання з фонду порятунку — Європейського стабілізаційного механізму (ESM). Це явна перемога іспанського прем’єра Маріано Рахоя (Mariano Rajoy), уряд якого тепер може мати більший обсяг боргів перед фінансовими інституціями й отримати, нарешті, нижчі процентні ставки при запозиченні коштів.
Меркель до останнього моменту категорично відкидала такі установки, оскільки єврозона не може встановити жодного контролю над фінансовими інституціями. Проте в Європейському центральному банку до кінця цього року з’явиться нова наглядова інстанція.
Ще драматичнішою виявилася ухвала щодо рятувальних фондів — Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) та Європейського стабілізаційного механізму (ESM). Їхні інструменти можуть використати в майбутньому «гнучко й ефективно». Це означає: часи трійки і німецького «диктату економії» відійшли в минуле.
Країни-боржники тепер, наприклад, можуть запропонувати фондам придбати їхні державні облігації, якщо вони дотримуватимуться вже існуючих установок у сфері реформ і контролю, прийнятих Єврокомісією.
Це було явною перемогою італійського прем’єра Маріо Монті (Mario Monti). Він наполегливо не хотів поставити свою країну під контроль трійки, оскільки Італія, на його думку, проводить усі потрібні реформи і на неї не може бути покладено додаткових зобов’язань.
ФЕДЕРАЛЬНИЙ КАНЦЛЕР ОПИНИЛАСЯ ПІД СИЛЬНИМ ТИСКОМ
Зрештою Німеччина зазнала невдачі зі своєю вимогою про те, щоб держави єврозони при погашенні боргів за допомогою коштів із фонду ESM мали переваги перед приватними кредиторами. У майбутньому вони будуть рівноправні — ще одна червона лінія Берліна, розірвана сьогодні вранці.
Тоді як італійський форвард Маріо Балотеллі завдавав так багато клопоту німцям у спорті, Монті увечері в четвер поставив Меркель у складне політичне становище. Разом із Іспанією він чинив на федерального канцлера сильний тиск. Ці представники південних країн як зброю використовували Пакт про зростання — саме його.
Причому цей пункт порядку денного виглядав дуже простим, і ще тиждень тому в Римі вдалося домовитися щодо Пакту зростання і зайнятості. Тоді федеральний канцлер з’явилася перед телекамерами разом із Монті, Рахойєм і французьким президентом Франсуа Олландом.
Передбачалося, що це питання буде дуже швидко вирішено в четвер у Брюсселі.
«ОБГОВОРЮВАТИ НЕ ЛИШЕ ПИТАННЯ ЗРОСТАННЯ»
«Не може бути, щоб ми тут говорили лише про зростання економіки. Це один з важливих заходів. Але, крім цього, варто ще дещо зробити стосовно боргів. І для цього нам потрібні тепер короткострокові заходи», — зазначив один іспанський дипломат.
Ось чого хочуть південні країни: швидкої допомоги в боротьбі проти високої заборгованості за процентами, але без додаткових зобов’язань. «Тепер щодо цього проводять переговори», було заявлено представниками іспанської делегації.
Згідно з наявними відомостями, насамперед італійський прем’єр Монті виступив як явний прихильник держав-боржників. У понеділок, коли відкриються ринки, Європа має щось запропонувати, наголосив він. На його думку, не йдеться ані про надмірно обережні дії, як у випадку з Пактом зростання, ані про концепцію поглибленої Європи.
«Коли Монті в листопаді минулого року вперше з’явився в Брюсселі як глава уряду, це була інша людина. Його тепер просто не можна впізнати», — так описує один з дипломатів Євросоюзу це перевтілення.
Свого часу Європа і насамперед Німеччина пов’язували великі надії щодо реформ з главою італійського уряду. У цю драматичну євро-ніч він виявився найбільш непримиренним супротивником Меркель.
