Із 5 по 10 грудня в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів — Абу-Дабі — проходить щорічний конгрес Міжнародної організації вищих аудиторських інституцій (International Organization of Supreme Audit Institutions — INTOSAI). В перекладі на українську термінологію — з’їзд рахункових палат світу. Ймовірно, що українська тема на ньому пролунає гучно, й, на жаль, це не привід для святкування перемоги.
16 листопада 2016 р. Лариса Сарган, прес-секретар прес-служби Генерального прокурора України Юрія Луценка, повідомила, що очільник ГПУ підписав повідомлення про підозру голові Рахункової палати України Романові Магуті за ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем) за махінацію з житлом, — як зазначається в повідомленні. ГПУ було встановлено, що в грудні 2013 р. Рахункова палата купила квартири, серед яких була двокімнатна по вул. Полтавська, 10. Передбачалося надання житла, але не його приватизація. Пізніше один із членів Рахункової палати звернувся до голови з проханням про дозвіл на її приватизацію, і той його надав.
За кілька місяців перед цим детектив Національного антикорупційного бюро звернувся до Солом’янського районного суду Києва з клопотанням про тимчасовий доступ та вилучення оригіналів низки документів, що є у володінні Рахункової палати України. Підстава — матеріали досудового розслідування, внесеного 23 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001701 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 (використання службового становища всупереч інтересам служби, розтрата державного майна в особливо великих розмірах). В ухвалі названо особу, яка отримала право власності на квартиру, — це головний контролер, директор Департаменту з питань агропромислового комплексу, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій Рахункової палати.
Зрештою, в другій половині листопада цього року Романа Магуту було відправлено під домашній арешт — за дозвіл на приватизацію службового житла співробітнику Рахункової палати. Подібні рішення щодо квартир за часів попередньої влади були непоодинокі. Ухвалював їх і колишній склад Кабінету Міністрів України. Сподіваємось, що через деякий час детективи НАБУ звернуться зі схожим клопотанням про таке саме розслідування щодо всіх членів тогочасного уряду, без винятку. Згодом ті, хто залишився в Україні, перебуватимуть під домашнім арешом, хоч які б високі посади вони обіймали. Чи ні? Принаймні в такому разі вдалося б уникнути до болі знайомого присмаку вибіркового правосуддя, суспільство отримало б чергову вибухову тему для обговорення, а ЗМІ — матеріал для численних коментарів і репортажів на тему дня.
Головне призначення Рахункової палати — постійний моніторинг бюджетних коштів, тобто — публічних фінансів. Ми звикли, що в нашій державі найвідоміший контролер — колишнє КРУ, яке тепер називається Державна аудиторська служба. Насправді це поважна, але урядова інституція внутрішнього контролю. Тобто залежна від Кабінету Міністрів України. Рахункова палата (за задумом) — це незалежний зовнішній контролер державних фінансів. Її члени та голова мають тривалий термін повноважень, а також імунітет від змін на політичній арені, їх майже не можна прибрати за бажанням політичної сили, що перемогла на чергових виборах. Це дозволяє їм почуватися впевнено та належним чином викривати відповідні зловживання. Дуже часто на чолі Рахункової палати опиняється колишній представник опозиційних сил, що, вочевидь, добре для контролю дій чинної влади та довіри до держави у світі. Так цей механізм працює в розвинутих країнах, до кола яких прагне Україна.
Щодо державного бюджету, Рахункові палати перевіряють не лише правильність, а й доцільність та ефективність використання бюджетних коштів, а також їхнє надходження. Скажімо, в тій чи іншій області реалізовано проект на суму 1 млн грн, всі платежі зроблено правильно. Але Рахункова палата під час перевірки виявляє, що кошти використано неефективно, адже того самого результату можна було досягнути за вдвічі меншу суму. Або ж кошти використано правильно та ефективно, але об’єкт взагалі не потрібен. Для органів місцевого самоврядування досліджується виключно правильність використання коштів. Більшість бюджетних зловживань у сучасній Україні залишаються непокараними через недоцільність і неефективність — порушення та перевитрати бюджетних коштів відбуваються просто у нас перед очима. Потім ми чуємо — в бюджеті немає достатньої кількості коштів. І не буде — за відсутності належного контролю.
Рахункова палата — один із важливих елементів системи стримувань та противаг, що покликаний гарантувати прозорість використання бюджетних коштів. Це єдина реальна загроза для системи правління, що заснована на корупції та клептомані. І, навпаки, — той, хто прагне побудувати системну корупцію в країні, повинен контролювати контролера. Тоді це майже гарантія збереження влади в країні. Тому в демократичних державах — це незалежна інституція, а в авторитарних вона обслуговує чинну владу та має обмежені повноваження.
Чинним законодавством передбачено, що призначення членів Рахункової палати здійснюється на умовах конкурсу. Строк повноважень її членів — шість років. Не пізніше, ніж за шість місяців до його закінчення або протягом 14 днів із дня дострокового припинення повноважень оголошується конкурс на заняття посади члена Рахункової палати. Добір на ці посади здійснюється Верховною Радою України відкритим рейтинговим голосуванням за кожним кандидатом окремо. Якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів, оголошується повторний конкурс.
Так мало бути за чинним Законом України «Про Рахункову палату». Втім, дійсність виглядає інакше. В Україні з 2012 р. немає повноправного складу членів Рахункової палати, адже повноваження всіх її членів практично закінчилися п’ять років тому (крім голови). Більше того, — вони не потрапили під дію Закону України «Про очищення влади» лише тому, що вважаються обраними на посади. Схоже на те, що в державі Україна чомусь не спостерігається бажання обрати нових членів Рахункової палати. Нинішні фактично перебувають у підвішеному стані, отже, потенційно більш вразливі до тиску ззовні. Так само, як стосовно Центральної виборчої комісії, — тільки навколо останньої хоча б щось відбувається в сенсі громадського тиску. А навколо Рахункової палати — майже суцільна тиша, яку вирішила порушити ГПУ в доволі «елегантний» спосіб.
Між тим мовиться не про звичайну бюджетну організацію, структуру влади, а про інституцію — державного контролера державних фінансів. Удар по Рахункові палаті — це як удар по загальнонаціональній фінансовій біржі з відповідними наслідками. Деякі з них можна спрогнозувати вже нині.
На жаль, з огляду на наведені обставини, найближчими днями Україна зазнає чергового удару по своєму іміджу та фінансових втрат. Байдуже, чому так сталося, — через непереборне бажання контролювати все в країні або через нерозуміння ролі та місця Рахункової палати. Заплатити доведеться кожному громадянинові України — така ціна парламентського зволікання.
