Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Українські дебюти

У Гданську представили музичну панораму ХХ століття
20 грудня, 2016 - 10:38
ІРИНА РЯБЧУН ЗІГРАЛА СОЛЬНУ ПРОГРАМУ НА ГДАНСЬКОМУ КАРИЛЬЙОНІ / ФОТО З FACEBOOK-СТОРІНКИ ІРИНИ РЯБЧУН

Ініціатива зарахування українського концерту до програми ІІ Фестивалю сучасної музики «Нова хвиля» у Гданьску належала організаторам цього музичного проекту,  у тому числі відомому польському композитору Анджею Дзядеку і музикознавцю Магдалені Дзядек. Головною метою форуму є  показ творів сучасних польських композиторів різних поколінь і різного стилістичного спрямування. Тут відбувалися і прем’єрні виконання, а також звучали твори, які раніше не виконувалися у Гданьську. Можна було почути музику таких широко відомих у світі майстрів, як Кшиштоф Пенедерецький, Вітольд Лютославський, Гражина Бацевич. Поряд з цим слухачі одержали змогу познайомитися з новими творами добре знаних і у Польщі, і за її межами представників місцевого композиторського середовища — ініціатора створення і керівника оркестру Симфоніета Померанії, професора композиції Гданьської музичної академії Анджея Дзядека, композитора і акордеоніста Кшиштофа Ольчака і ряда інших митців різного віку, у тому числі студенів Гданьскої музичної академії.

У  камерному концерті яскраве враження справили твори Войцеха Блехажа і Марека Черневича, які базувалися на авторських віртуозних транскрипціях єврейських народних пісень. Вони призначалися для талановитого творчого тандему Анджея Войцеховського (кларнет) і Томаша Йоха (фортепіано), у виконанні яких і прозвучали під час фестивалю.

Із зарубіжних авторів організатори зупинилися на німецьких, скандинавських і українських композиторах.  У зв’язку із загальною спрямованістю на демонстрацію різностильового творчого доробку представників різних поколінь, а у нашому випадку і різних регіонів, була складена програма українського камерного вечора. Її виконавиці — відома київська піаністка і карильйоністка Ірина Рябчун і співачка, солістка Львівської філармонії Наталя Грановська.

Ірина Рябчун спочатку зіграла сольну програму на гданському карильйоні, який розташований на вежі величного костьолу Святої Катерини у історичному центральному районі міста. Їй допомагала місцева карильйоністка, випускниця школи карильйону у Мехеліні (Бельгія) Анна Кашприцька. Програма концерту складалася із зроблених самою Іриною транскрипцій українських народних пісень і творів українських авторів. А у дуеті з Анною прозвучали карильйонні версії мазурок Шопена. Цікаво, що зокрема і завдяки Ірині Рябчун цей незвичний інструмент стає популярним і в Україні. Влітку карильйон можна почути у концертних програмах у Софії Київській. Міжнародний фестиваль дзвонів і карильйону з успіхом проводиться у Гошиві (Івано-Франківська область).

Фестивальний концерт української музики відбувся у дбайливо збереженому приміщенні старовинної ратуші. Він розпочався фортепіанною  Сонатою № 1 Бориса Лятошинського, створеною ще у 1924 році. Соната яскраво представила ускладнений ранній стиль композитора, позначений напруженою експресією, дисонансними гармоніями,  пошуками шляхів оновлення музичної мови. Контрастом до неї прозвучав витриманий у пізньоромантичній манері романс харківського композитора, піаніста і вокального педагога Григорія Алчевського «Душа». Харківську композиторську школу іншої доби, кінця ХХ ст.,  представили твори Ірини Губаренко, три фортепіанні прелюдії і вокальний цикл на вірші Леоніда Кисельова «Заспівайте, сестро».  Ім’я львівського композитора, піаніста і музикознавця Василя Барвінського, а також його драматична доля в’язня сталінських таборів добре відомі у Польщі. Тут не лише звучали деякі його твори, але й публікувалися наукові праці. Ірина Рябчун темпераментно і піднесено виконала фортепіанну п’єсу В. Барвинського з цікавою програмною назвою, яка визначила її образний зміст: «Біль. Бій. Перемога любові». Сама п’єса є фінальною частиною фортепіанного циклу В. Барвінського.  Притаманні їй риси емоційної схвильованості і піднесеної патетики знайшли свій відгук також у романсі Богдани Фільц на вірші Лесі Українки «Лебедина пісня», якою завершилася перша частина концерту.

«Тихою музикою» і зосередженою атмосферою споглядання були позначені фортепіанні і вокальні твори Валентина Сильвестрова, які відкривали другу частину. Ірина Рябчун змогла передати акварельний характер звучання і ностальгічний колорит його фортепіанних мініатюр. У трьох вокальних творах композитор використав поетичні тексти Ірини Губаренко, що дало можливість познайомитися не лише з її композиторською, але й поетичною творчістю. Особливо вразила винахідлива звукова палітра і тонке відчуття Валентином Сильвестровим образно-поетичної тональності вірша у п’єсі «Дзвіничка» («Колоколенка»).  А після цього ніби відбулася раптова модуляція у світ фольклорних яскравих барв, ритмічної енергії, пісенних образів і жанрово-танцювальних мотивів. Побудовані на фольклорній основі фортепіанні п’єси талановитого харківського композитора Миколи Коляди, який дуже рано пішов із життя,  прозвучали у транскрипції  Левка Колодуба.  Популярна пісенна лірика була представлена творами О.Білаша і  С. Сабадаша.  Стрімкою енергією і віртуозною винахідливістю позначена фортепіанна «Бурлеска» М. Скорика.

Слід  додати, що закладена у задум фестивалю ідея  взаємодії музичних культур і різних тенденцій у їх межах  була реалізована  в українській програмі і завдяки тому, що в неї органічно вписався  новий польський твір. У першому відділені був виконаний дуже виразний вокальний монолог молодого польського композитора Пауліни Садло на вірші Марії Павліковській-Ясножевській «Чи янгол злетить на землю».  Написаний у 2015 р., він вже одержав визнання і нагороди двох композиторських конкурсів. Наталя Грановська та Ірина Рябчун спеціально його вивчили і підготували для цього концерту. Їм здалося, що емоційно вишуканий, позначений контрастними настроями твір польської авторки якимось чином перегукується  із українськими подіями останніх років.

Твори українських композиторів не вперше виконуються у Польщі. Їх активним пропагандистом здавана виступає відомий і у Польщі, і в Україні диригент Роман Ревакович. Так, у 2012 р. він був у числі ініціаторів і організаторів фестивалю української музики, який вже вчетверте проходив у Варшаві. Тоді у ньому взяли  участь відомі творчі колективи і музиканти, у тому числі  Національний симфонічний оркестр під орудою Володимира Сіренка, камерний хор «Київ», яким керує М. Гобдич, ансамбль «Нострі темпоріс». Нещодавно у   Філармонії  Народовій у Варшаві відбувся концерт Національної  хорової  капели «Думка», програму якого склали твори української хорової музики різних часів  — диригенти Євген Савчук та  Роман Ревакович (про цей вечір «День» писав у №199). Палкий прихильник української музики, Роман Ревакович був присутній і на концерті у гданській ратуші.

Марина ЧЕРКАШИНА-ГУБАРЕНКО, музикознавець
Газета: 
Рубрика: