Минулого літа експертне співтовариство переважно визначало 2012 рік як час стабільності, а ситуацію 2013-го прогнозувати не наважувалося через величезні виплати за українськими зовнішніми боргами. Сьогодні становище в Україні змінилася і далеко не в усьому на краще. Країна виявилася практично відрізаною від фінансових ринків Заходу, де до того ж виникли свої проблеми. Відповідно і в експертів сьогодні інші погляди та інші прогнози. Раз у раз зустрічаються зловісні слова-страшилки типу «дефолт».
Директор економічних програм Центру ім.О. Разумкова Василь Юрчишин називає ситуацію 2012 року не настільки райдужною, як хотілося б. І, демонструючи слайди з графіками і діаграмами, починає з можливостей фінансування зовнішньої позиції України, її зовнішніх боргів. При цьому експерт не хоче дратувати Нацбанк України, який дещо нервово реагує на критику, а тому посилається на дані відомого інвестиційного банку КредітСвіфт. За даними банку Україні цього року для покриття боргових зобов’язань потрібно буде витратити майже 40% ВВП в доларовому еквіваленті, що дорівнює 60 мільярдам дол. (у тому числі, 10 мільярдів дол. на покриття зовнішньоторговельного дефіциту і 30 мільярдів дол. короткострокових боргів). Зі своїх золотовалютних резервів Україна буде змушена витратити близько 8 мільярдів дол. Юрчишин зазначає, що цей процес вже почався. Менше ніж за два місяці (з травня до червня) з резервів вже пішло 2 мільярди дол. Тому Юрчишин вважає, що втрата 8 мільярдів дол. — це ще досить оптимістична оцінка.
Сальдо поточного балансу на слайді, продемонстрованому експертом, майже повторювало шлях, зафіксований передкризового 2008 року. Через це Юрчишин розглядає питання про можливість девальвації гривні і про те, чи зможе вона допомогти Україні. Експерт упевнений, що позитивний ефект девальвації може проявитися лише в тому випадкові, якщо в економіці одночасно проводяться структурні зміни. А оскільки таких змін не очікується, то відхід від шоку, пов’язаного з проблемами в зовнішній торгівлі, може бути лише короткотерміновим, як це було 2008 року. При цьому Юрчишин зазначає, що ще з початку травня країна живе за умов спокійної і тихої девальвації, навіть підтримує такий курс Нацбанку, оскільки він дозволяє створювати враження «певної збалансованості». Проте, «державні борги (в широкому плані), як зазначає експерт, вже перевищили золотовалютні резерви, і це може стати чималим шоком для економіки. А якщо врахувати, що наступного року лише МВФ Україна має виплатити 6 мільярдів дол., то ризики перебувають на дуже небезпечному рівні, «доки ми не домовимося з МВФ». Такої домовленості Юрчишин чекає не раніше за лютий-березень 2013 року. А доти, на думку експерта, Україна перебуватиме в стані тліючого шоку. Та все ж таки Юрчишин закінчує свій аналіз, як кажуть, за здоров’я. Його прогноз полягає в тому, що наступного року показники України з цілого ряду параметрів будуть кращі, ніж цього року, і країні вдасться уникнути дефолту.
Дуже характерна думка глави опозиційного уряду, народного депутата Сергія Соболєва. Розуміючи, яку реакцію може викликати в країні часте вживання слова «дефолт», він його взагалі не розглядає, а вважає за краще говорити лише про ризики, що стоять перед економікою України. Серед них на перше місце він ставить бюджетні проблеми, які дуже сильно залежать від показників металургії. А вони погіршали через падіння світових ринків і попиту на метал. Соболєва також непокоїть ситуація на ринку нафти. Уряд, за його даними, йде зараз на безпрецедентний крок, коли з 16 мільйонів тонн нафти 10 мільйонів завозитимуться до України без сплати ПДВ. З одного боку це начебто спрямовано на реанімацію нафтопереробних заводів, відзначає народний депутат, але якщо раніше це робилося за допомогою компанії «Лівела», то зараз — за рахунок прямого втручання уряду в розподіл бюджетних ресурсів.
Повертаючись до впливу на Україну світової кризи, Соболєв підкреслює, що найбільшу увагу слід звернути на ситуацію в економіці Китаю, яка вже давно не знала таких низьких показників і може потягнути за собою весь ланцюг. Він також підкреслює, що «непідписання і невведення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, що могло б балансувати... — це теж своєрідний ризик, який приведе надалі до неможливості доступу до дешевих ресурсів Міжнародного валютного фонду».
Опозиціонер також звертає увагу на те, що НБУ вже два місяці не обнародує кількість надрукованих грошей. Це він пов’язує з тим, що українському центробанку зараз доручена ключова роль у виконанні передвиборних соціальних ініціатив Президента. У зв’язку з цим він підкреслює, що вибори в Україні є домінуючим «ризикоутворюючим» чинником.
Втім, за оцінкою аналітика ЕрстеБанка Мар’яна Заблоцкого, ситуація в Україні далеко не така тривожна, як це інколи представляють в рейтингах різних організацій. Зокрема, при урахуванні великої кількості чинників, як це було зроблено при підготовці недавнього скандального прогнозу, що поставив Україну в п’ятірку дефолтонебезпечних країн, наша країна могла б виявитися не на п’ятому, а на п’ятдесятому місці в світі. За його словами, об’єми зовнішніх боргів України, про які зараз йде мова, «удвічі завищені і перекручені». Експерт стверджує, що «в Україні не буде ані дефолту, ані девальвації, якщо серед населення не буде паніки», оскільки у нього (населення) на руках 70 мільярдів дол., і лише в нинішньому році додалося ще 13 мільярдів дол. «В Україні буде все добре, якщо уряду вдасться стабілізувати настрої населення, і якщо державні діячі самі не вигадуватимуть всілякі «страшилки».
З цим згоден і Юрчишин. Він закликає громадян України не піддаватися паніці, а уряд — роз’яснювати свої кроки, зокрема — девальвацію, що непомітно ведеться, і говорити людям «все, як є». Відповідаючи на традиційне питання журналістів про те, в якій валюті зараз краще тримати гроші, він сказав, що віддав би перевагу гривні над доларом, але при цьому зазначив, що недавні нововведення, що стосуються Фонду повернення банківських вкладів, призвели до того, що іноземна валюта сьогодні захищена менше, ніж гривня. І це зрівнює шанси.
