Упродовж останнього року постійні автори «Дня», лауреати Премії Джеймса Мейса, кандидати філософських наук Сергій ГРАБОВСЬКИЙ та Ігор ЛОСЄВ випустили друком у видавництві Товариства «Знання» України три науково-популярні книги, присвячені актуальним питанням політичної історії Центрально-Східної Європи між Балтійським і Чорним морями.
Ідеться про некомерційні видання, метою яких є не одержання доходу, а просвітництво. Передусім їхні адресати — на сході та півдні України. Не менш важливо, щоб ці видання потрапляли до шкільних, університетських та академічних бібліотек. До речі, на сході серед читачів видань стали, серед інших, старшокласники та викладачі вишів у Слов’янську і Сєверодонецьку, а також нова патрульна поліція Маріуполя: за словами головного «копа» міста (у недалекому минулому — бійця 79-ї бригади, захисника Донецького аеропорту) Віталія Горкуна, «ці книжки — ефективна зброя проти неуцтва» (книги до тамтешніх бібліотек і для патрульних передали київські волонтери й журналісти з проекту «Радіо Свобода» «Донбас. Реалії»).
Рік тому була представлена книга Сергія Грабовського «Війна і міф: Друга світова у дзеркалі новітнього неосталінізму». Вона присвячена пов’язаній з Другою світовою війною соціально-історичній міфології, яка цілеспрямовано формувалася пропагандистськими та каральними органами за часів сталінізму і продовжує формуватися сьогодні за допомогою російських мас-медіа. Ця міфологія є підґрунтям легітимації чинного російського політичного режиму; її вплив на свідомість і підсвідомість значної частини українських громадян істотно гальмує процеси доформування модерної нації та становлення демократичної європейської Української держави. Книга містить чимало дискусійних положень і вводить у сферу громадського дискурсу низку нових концептів, покликаних дати реальну картину Другої світової війни та участі в ній українців.
Улітку минулого року була надрукована книга Сергія Грабовського й Ігоря Лосєва «Крим: два з половиною століття імперського геноциду». Вона присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть (із незначними періодами послаблень) геноциду. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки. Автори, один із яких є кримчанином у дев’ятому поколінні, а інший має на півострові родичів і служив два роки там у війську, досконально володіють фактичним матеріалом, пов’язаним і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії.
Виданням наразі зацікавились активісти кримськотатарського руху, яких анексія півострова змусила виїхати на материкову Україну. Росія не вперше «вичавлює» кримських татар, але ми вже навчилися боротись за право нашого народу жити вдома. «Книгу «Крим: два з половиною століття імперського геноциду» варто читати всім, щоб не забувати уроків історії», — каже американський волонтер Пол ХАТЧІНГСОН, який влітку 2014 року допомагав облаштовуватись кримським переселенцям у Межигір’ї. Цю книгу волонтери передали до Межигірського волонтерського центру, для тамтешніх школярів.
І нарешті, 23 лютого 2017 р. на відкритті книжкової виставки в Українському домі було урочисто представлено нову книгу Сергія Грабовського з участю автора. Назва цієї брошури — «Колоніальні війни Другої Речі Посполитої». Вона присвячена драматичним подіям першої половини ХХ століття, пов’язаним із відновленням і становленням Речі Посполитої, її взаєминам із сусідніми народами й державами.
Як могло статися, що роздерта на частини між трьома імперіями, але нескорена Польща, яка мала імідж «розіп’ятого Христа Європи», швидко перетворилася на імперіалістичну потугу, яка вела колоніальні війни та анексувала чужі території? Як і чому країна високої культури та народної звитяги, відновивши 1918 року незалежність, впала 1939-го буквально за місяць під натиском агресорів, ставши розмінною монетою у великій геополітичній грі, а потім — попри суб’єктивне бажання абсолютної більшості нації — об’єктивно виявилася виконавицею волі Кремля в боротьбі проти сил національного визволення України та Литви і, нарешті, затим — безправним кремлівським сателітом? Ця книга може бути рекомендована науковцям, учителям, військовикам, студентам, усім тим, хто переймається перспективами розвитку України та необхідністю встановлення рівноправних партнерських відносин з Польщею.
У планах авторів і видавництва — підготовка та випуск у цьому році книги Сергія Грабовського, присвяченої драматичним сюжетам Української революції 1917 року, та Ігоря Лосєва, в якій ідеться про ідейні витоки та сучасний характер російського імперіалізму. Як мені видається, така науково-просвітницька робота двох постійних авторів «Дня» й лауреатів Премії Джеймса Мейса спільно з видавництвом Товариства «Знання» України заслуговує на високу оцінку; шкода лише, що така робота не підтримана ані відповідними державними структурами, ані політиками й меценатами, які люблять говорити про свій патріотизм.
