Більш ніж 70, а за іншими даними понад 100 загиблих, і близько 150 поранених від хімічної атаки в сирійському місті Хан-Шейхун. Ця країна залишається на сьогодні одним з найжахливіших і найнебезпечніших місць у світі. Тут вже сьомий рік триває війна, яка забрала сотні тисяч життів, призвела до мільйонів біженців, руйнування країни, втручання у війну низки країн світу... Сирія фактично стала полігоном для випробування різної зброї.
З приводу останнього злочину національна коаліція сирійської опозиції і місцеві активісти одразу повідомили, що авіаналіт на північному заході Сирії здійснили літаки сирійської урядової армії Башара Асада або російської авіації. Зазначається, що люди загинули від задухи і отруєння токсичним газом. Окремі спостерігачі заявили про газову атаку за допомогою хлору, інші кажуть про використання заріну (i24news.tv). Крім цього, у госпіталь, в якому надають допомогу постраждалим від газової атаки, також влучила ракета.
У свою чергу офіційний представник Міноборони РФ Ігор КОНАШЕНКОВ заявив, що російські засоби контролю повітряного простору зареєстрували авіаудари сирійських ВПС у вівторок по складах зброї і боєприпасів на східній околиці міста Хан-Шейхун. За його словами, на території перебували цехи з виробництва фугасів, що містили отруйні речовини, які потім нібито доставляли на територію Іраку (interfax.ru). Самі ж сирійські військові заявили про непричетність до атаки, бо «не мають хімічної зброї».
В Раді Безпеки ООН невдовзі повідомили, що зберуться на екстрене засідання через повідомлення про хімічну атаку в Сирії. А слідчі Організації Об’єднаних Націй перевіряють дані про можливе застосування хімічної зброї і повідомлення про напад на медичний заклад, де лікували поранених. Верховний представник ЄС з політики безпеки Федеріка Могеріні заявила, що президент Сирії Башар Асад несе «основну відповідальність» за газову атаку (uk.reuters.com).
Важливою була реакція США, адже нова адміністрація на чолі з Дональдом Трампом раніше неодноразово критикувала попереднього президента Барака Обаму за слабкість у відстоюванні американських інтересів у Сирії. Однак нічого оригінального в Білому домі не вигадали. «Сьогоднішня атака є ганебною, її не можна ігнорувати з боку цивілізованого світу. Ці огидні дії режиму Башара Аль-Асада є наслідком слабкості та нерішучості попередньої адміністрації», — заявив журналістам прес-секретар Білого дому Шон Спайсер (go.com). Водночас однопартієць американського президента, сенатор Джон Маккейн заявив, що бездіяльність Трампа щодо Сирії після хімічних атак — це «ганебна сторінка в американській історії» (thehill.com).
«Всі пам’ятають про угоду, яку уклали росіяни з американцями щодо хімічної зброї, — коментує «Дню» виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор СЕМИВОЛОС. — Відповідно до цієї угоди, сирійська армія мала б позбутися хімічної зброї, а Росія мала б виступати гарантом цих домовленостей. Але, виходячи з реалій, маємо ситуацію, коли як мінімум росіяни і Башар Асад не виконали взятих на себе зобов’язань. А отже, автоматично можна говорити, наприклад, про необхідність посилення санкцій проти режиму Асада. Але це все теоретично, а практично є можливість створити міжнародну комісію, на що піде певний час і узгодження. Ця комісія могла б сказати, як це вже було раніше, що ми, наприклад, знаємо про обстріл гуманітарних конвоїв у Сирії. Але, знову ж таки, де результат? Хто зазнав покарання? Ці питання можуть підніматися. Вони збурюють арабську громадськість. Але шансів на те, що Рада Безпеки ООН ухвалить якусь чітку резолюцію з приводу злочинів Башара Асада, мало. Бо Росія може традиційно застосувати право вето».
Чого можна очікувати від нової американської адміністрації і Трампа? «Сьогодні Трамп поки займається психотехнікою, коли перекидає все на попередників і розповідає, що у всьому винен Обама, — відповідає експерт. — Це дуже зручна позиція, адже вона дозволяє йому нічого не робити. Мовляв, ми опинилися в цій ситуації, і вона настільки погана, що з цих позицій ми навряд чи зможемо досягти якогось позитивного результату. Також не будемо забувати, що це не перший злочин, який здійснили сирійці і росіяни, згадаємо той же Алеппо. Хтось зазнав покарання? Ніхто. Отже, на жаль, практика злочинів триває, і реальних запобіжників поки немає».
Навіть якщо припустити, що американці відійдуть, а Асад і росіяни візьмуть Сирію під повний контроль, це дозволить зупинити війну?
«По-перше, взяти під цілковитий контроль Сирію буде дуже складно. По-друге, не треба забувати, що це дійсно не просто сирійська війна, там давно вже присутні інші держави, — каже Ігор Семиволос. — Ми звикли говорити про Туреччину і Росію, але якось менше згадуємо Іран. Хоча, насправді, ця країна відіграє там ключову роль. Вона відрядила в Сирію 90 тисяч бійців. І це тільки мінімальні підрахунки, не враховуючи парамілітарні утворення й іранських найманців. Тобто іранців там набагато більше. Басар Асад фактично тримається за допомогою іранців, адже вони реально воюють, а сама сирійська армія в разі серйозних зіткнень тікає. Сполучені Штати в Сирії на сьогоднішній день лише один з гравців, які не відіграють головної ролі. І з усього видно, що нова американська адміністрація не бажає займатися цим питанням».
На підтвердження цієї позиції є одна з останніх заяв посла США в ООН Ніккі Гейлі, яка засудила Асада і звинуватила його в порушенні прав людини проти власного народу. Проте, за її словами, Вашингтон буде орієнтуватися на співпрацю з Туреччиною та Росією у прагненні політичного врегулювання конфлікту, а не зосереджуватися на поваленні Асада (yahoo.com). Напевно, це і є один з сигналів щодо зміни пріоритетів у зовнішній політиці США, про які під час передвиборчої кампанії говорив Трамп. Що не може не викликати занепокоєння, адже таким чином фактично формується провал політики США в Сирії. І що турбує — Росія залишається безкарною, а це ще більше розв’язує руки Кремлю. На власному прикладі (Україна вже четвертий рік потерпає від прямої російської агресії) ми знаємо, наскільки небезпечною є безкарність. Для України це коштувало частини території і тисячі вбитих і покалічених громадян, причому російська агресія триває.
