Чергова хвиля ісламістського терору, що почалася з вибуху у Петербурзі, поширюється світом. Не виключено, що серія терактів пов’язана з наближенням свята Великодня, яке цього року збігається у східних і західних християн. 7 квітня теракт стався у Стокгольмі. Тут у натовп врізалася вантажівка, якою начебто керував 39-річний громадянин Узбекистану. У ніч на 9 квітня в центрі Осло було знешкоджено вибуховий пристрій, і при цьому ніхто не постраждав. Затриманий за підозрою в закладці вибухівки 17-річний підліток з Росії звинувачення в тероризмі та зв’язках з ІДІЛ відкинув, але був поміщений судом під варту на два тижні. Зауважимо, що у випадку зі Швецією та Єгиптом ІДІЛ узяла відповідальність на себе, і за низкою даних Ісламська держава причетна також до теракту в Петербурзі. Нарешті, 9 квітня, у Вербну (або Пальмову) неділю вибухи прогриміли в коптських храмах Танти і Олександрії в Єгипті.
У цьому ж ряду, можливо, стоїть пожежа Храму всіх релігій у Казані, головною причиною якої вважають підпал. А ще з’явилося повідомлення, що німецька поліція затримала 24-річного марокканця, який нібито готував вибух в будинку російського посольства у Берліні.
Є всі підстави побоюватися, що серія терактів триватиме аж до самого Великодня. Вона не прив’язана до якихось політичних подій або акцій тих чи інших держав і покликана залякати як усе немусульманське населення, й передусім християн, так і уряди тих мусульманських держав, які ведуть боротьбу з Ісламською державою. І в ці святкові дні спецслужбам і поліції буквально всіх країн світу слід бути особливо пильними. Адже християнські храми й християнські общини є практично в усіх державах. Звісно, неминучим є посилення заходів безпеки, ускладнення життя простих обивателів, безліч помилкових тривог, посилення страху перед новими терористичними атаками.
Нестримно розширюється географія виконавців терактів. Тут давно вже не самі лише вихідці з Близького й Середнього Сходу, а й уродженці Росії (передусім Північного Кавказу) й Центральної Азії (останні нібито були виконавцями теракту в Петербурзі). А отже, ще більше розширюється коло підозрюваних, посилюється ксенофобія щодо тих мусульманських общин, які раніше в тероризмі не підозрювалися.
Варто сказати, що у викликаній терактами хвилі кампанії ісламофобії посильно взяли участь і сепаратисти Донбасу. Саме цими днями вони випустили «качку» про те, що буцімто Україна відправила до лінії фронту на Донбасі «ісламський батальйон» чисельністю до 500 осіб. При цьому міфічний «ісламський батальйон», незрозуміло, з кого складається (ймовірно, з явних і таємних прибічників ІДІЛ!), нібито повинен буде взяти під контроль порт Маріуполь, який, на думку російських і сепаратистських пропагандистів, є зараз базою незаконної торгівлі озброєнням, зокрема хімічними боєприпасами, з країнами Близького Сходу. Про хімічні боєприпаси явно навіяно російською версією хімічної атаки в Сирії, мовляв, хімічні боєприпаси із зарином терористам ІДІЛ у Сирії «прокляті укри» постачали за допомогою свого «ісламського батальйону». Проте нинішня серія терактів аж ніяк не пов’язана з новим загостренням у Сирії, і перший із серії терактів, у Петербурзі, явно готувався задовго до того, як бомби із зарином впали на місто Хан-Шейхун.
Постає також питання, наскільки і яким чином нинішні терористичні атаки координуються одна з одною. Спрямовувалися вони з одного ІДІЛівського центру чи просто різні осередки Ісламської держави вирішили приурочити свої вилазки до передвеликоднього й великоднього періоду? Але в будь-якому разі, навіть якщо якась координація здійснюється, не виникає сумніву, що терористичні осередки в різних країнах діють досить автономно, й ліквідація одного з них, так само як і якихось центральних структур ІДІЛ, не дає виходу на інші регіональні осередки.
Боротьба з ісламським тероризмом дедалі більше нагадує боротьбу з багатоголовою гідрою, у якої на місці відрубаної голови виростають дві нові. І досі абсолютно незрозуміло, які саме цілі мають ІДІЛ та інші ісламські терористичні організації. Звісно, нинішні теракти, як і минулі, призводять до зростання ненависті в Європі до мусульман і ускладнюють їхнє становище у європейських країнах. Цілком можливо, що ІДІЛ вигідне посилення репресій проти мусульманських іммігрантів і біженців, оскільки це лише збільшить серед них кількість потенційних терористів. Утім, на їхній брак Ісламська держава не скаржиться. І поки тривають громадянські війни в Сирії, Лівії та Ємені, поки мільйони мусульманських біженців тікають до Європи, поки розрив між багатством і бідністю в ісламському світі збільшується, нестачі у нових рекрутах ІДІЛ не матиме.
З другого боку, теракти підвищують шанси на перемогу на європейських виборах таких радикальних антиісламських політиків, як Марін Ле Пен. Але це може теж бути вигідно ІДІЛ, оскільки подібні позасистемні радикали, як правило, є ізоляціоністами й погрожують розвалити Євросоюз і НАТО. А подібні заклики ісламістам лише вигідні, оскільки розпад хоч би однієї із зазначених структур серйозно ослабив би боротьбу з міжнародним, передусім ісламським тероризмом. Усе це керівники ІДІЛ можуть враховувати.
Проте навряд чи подібні розрахунки зумовлюють головну мету цієї терористичної організації. І з нею дійсно не можна вести переговори, бо конкретних вимог ІДІЛ і «Аль-Каїда», як правило, не висувають. Ідеал іділівців — це знищення всіх невірних або їх навернення в іслам сунітського спрямування. Оскільки він явно недосяжний, ніхто з противників ісламізму його не сприймає серйозно. Складається враження, що для лідерів ІДІЛ важливим є сам процес підготовки й проведення терактів, а не їхній результат, окрім убитих і покалічених людей і зруйнованих будівель і храмів. Їм подобається тримати в страху весь світ. При цьому жодних конкретних цілей вожді ісламістів не мають. Їм подобається та влада, яку вони завдяки страху мають над сотнями мільйонів і навіть мільярдами людей у всьому світі. Тому боротьба з ісламістським терором обіцяє бути довгою і важкою й може розтягнутися на десятки років.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
