Нагадаємо, Міжнародний день музеїв був заснований Міжнародною радою музеїв (ICOM) ще 1977 року. Мета — підвищення інформованості людей про роль музеїв у розвитку суспільства. Однією зі складових свята є акція «Ніч музеїв». Це міжнародна акція, яка дає змогу оглянути експозиції після заходу сонця і майже до ранку! Такі нічні екскурсії не традиційні, а, як правило, креативні, і вони дуже подобаються молоді.
Цьогоріч тема свята матиме таку назву: «Музеї та суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване», до якої долучаться майже всі заклади нашої країни. Як відзначають організатори дійства, планується, що відбудеться обговорення процесу декомунізації та політики пам’яті, порушать питання про те, які нові музейні заклади та експозиції готуються, зокрема, присвячені Майдану і АТО. На дискусіях порушуватимуть актуальні питання про переосмислення історичного досвіду та інструменти роботи з досвідом сьогодення. «День» вирішив розповісти читачам про кілька найрезонансніших акцій.
Традиційно найбільше різноманітних подій відбудеться в Києві. До акції долучилися 15 музеїв нашої столиці.
Тема цьогорічної «ночі» в Національному музеї історії України — «Пам’ять». «Із 23.00 до 5.00 ми пропонуємо зануритися у фантастичний фільм, який триватиме з пізнього вечора до світанку, — анонсує на своїй сторінці у Facebook НМІУ. — Гості подорожуватимуть у часі. Переходячи з одного періоду в інший, кожен учасник вирішуватиме, чи він залишиться, наприклад, у палеоліті, чи вирушить у період Київської Русі. Щоб перейти з одного періоду до іншого, необхідно дотримуватися правил гри і відповісти на всі запитання. При цьому можна буде допомагати одне одному, підказками стануть звукові ефекти, артистичні й театральні додатки. Нічна подорож музеєм завершиться зустріччю світанку на Старокиївській горі з краєвидом на Київ».
В Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського представлять проект-інсталяцію «Під наглядом». Михайло Сергійович перебував під наглядом 3912 днів (!) — із моменту повернення з еміграції до останнього дня життя. За кожним його кроком ретельно стежили, на Грушевського було заведено справу-формуляр, яку не було закрито навіть у день його поховання. Захована в архівних мурах, замовчувана, лише нещодавно вона стала доступною дослідникам. Справа-формуляр на Михайла Грушевського складається з понад 3000 аркушів, містить тисячі агентурних записок, перлюстрованої особистої кореспонденції, доносів. Як виглядав видатний український історик в очах секретних агентів ГПУ? Щоб дізнатися про це, ознайомтеся з нашим проектом-інсталяцією «Під наглядом», який триватиме до кінця травня.
У Музеї Ханенків підготували квести, авторські екскурсії і презентують нові експонати з фондів. Із 18 до 28 травня в експозиціях музею буде представлено унікальні предмети й цілі групи, які роками «мовчали» у фондах. Відвідувачі дізнаються історії про тріумф і зраду, про визиск і насилля, про конвівенсію (мирну та плідну взаємодію) і конфронтацію, про взаємність і відчуження між європейцями та азійцями, християнами, мусульманами та іудеями, народами Старого й Нового світів.
Насичена інтелектуальна програма буде представлена в Харкові. «Недоговорені історії: забути чи згадати» — у літмузеї, де говоритимуть про окупацію, свободу і... народні казки. Важливий елемент — обговорення майбутнього закону про колабораціонізм.
— Наші акції будуть не так розважальними, як інтелектуальними. Програма побудована на перегукуваннях питань періоду Другої світової війни з питаннями сьогодення, вона включатиме лекції, дискусію, перегляд фільмів, інтерактивні заняття, бліц-екскурсії в музейних виставках, — розповіла «Дню» куратор лекційно-дискусійної програми Тетяна ПИЛИПЧУК. — Навіть дитяча програма, яка створена на народних казках, запропонує юним відвідувачам не просто погратися, а й подумати: про що мовчить народна казка? Які підтексти відкриває «втаємниченим»?
Для дорослих однією з провідних стане тема життя людей під окупацією. Болюче питання про те, чи залишатися працювати в окупованому місті — це колабораціонізм і зрада? Чи боротьба за життя? Чи неможливість просто покинути власну територію у складний період? Головними героями дискусій та експозицій стануть: славіст та літературознавець Юрій Шевельов, перекладачка і мовознавець Марія Пилинська, дослідник «Розстріляного Відродження» Юрій Лавриненко, письменник і редактор Аркадій Любченко, письменник та антрополог Віктор Петров, літературознавець, громадський діяч Григорій Костюк та інші.
У саду літмузею, якщо буде хороша погода, запрацює кінотеатр просто неба. Відбудеться прем’єрний показ та обговорення кінофільму «Тарановка: заноза генерала Кнобельсдорфа» (історія визволення Харкова, відтворена через аналіз німецьких архівних документів). Модератор — Андрій Парамонов, історик, краєзнавець, автор фільму. А потім глядачі побачать кінофільм Валерія Вохмяніна та Андрія Парамонова «1-я танковая: испытание Богодуховом» та інші акції.
Дні відкритих дверей і «Ночі музеїв» відбудуться також на Волині, Дніпропетровщині, Львівщині, Одещині, Рівненщині, Тернопільщині, Закарпатті, Запоріжжі, Кіровоградщині, Черкащині, Чернігівщині, Херсонщині та Хмельниччині.
