Україна стала головуючою країною 26-го саміту Організації Чорноморського економічного співтовариства (Bleak Sea Economic Cooperation — BSEC). У понеділок, 21 травня, на ювілейному саміті в Стамбулі Туреччина передала нам відповідні повноваження.
472 делегати відвідали 25-й саміт в Стамбулі. Серед них — президенти двох країн — Греції та Молдови, прем’єр-міністри Азербайджану, Росії і міністри Сербії, Вірменії, Болгарії, Молдови, Греції.
Висвітлювали подію 362 акредитованих журналісти з усіх країн Чорноморського регіону. Та українські медіа практично проігнорували саміт. Кореспондент «Дня» був єдиним українським журналістом у ці дні на саміті.
Хоча подія насправді була варта уваги українців. Хоча б тому, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час наради міністрів, яка є вищим керівним органом BSEC поставив вимогу включити в декларацію ювілейного 25-го саміту визначення Російської Федерації агресором. Його позицію підтримала... Грузія. Прогнозовано, представнику Кремля така вимога не сподобалась. Заручившись підтримкою «союзника» — Вірменії — вони відмовились голосувати за новий, запропонований Україною та Грузією, варіант декларації 25-го саміту BSEC.
До слова, РФ на раді міністрів представляв не міністр закордонних справ Сергій Лавров, а його заступник — Василь Небензя, який, як повідомляють російські медіа, незабаром має замінити в ООН покійного Віталія Чуркіна. Небензя досвідчений дипломат. Починав свою кар’єру ще в СРСР у 1983 році в центральному апараті Міністерства закордонних справ. Був постійним представником РФ в Женеві. Екс-заступник Генерального секретаря ООН Сергій Орджонікідзе, коментуючи російським ЗМІ перспективи призначення Небензі постійним представником РФ в ООН, назвав його «нестандартним дипломатом». «Він досвідчений, професійний і, що не менш важливо, з прекрасним почуттям гумору», — цитує Орджонікідзе газета «Известия». Очевидно, що Небензя продовжить традицію Чуркіна заперечувати присутність Росії на сході України і всіляко «висміювати» тих, хто надаватиме докази зворотного. Коментар Небензі про позицію РФ щодо декларації 25-го саміту був приблизно в такому ключі.
«Павло Клімкін під час свого виступу говорив про агресію. Ми, на жаль, до цього звикли. Я раніше не збирався нічого говорити на цю тему, але у підсумку сказав, що подібні заяви стають рутиною. Складається враження, що українське керівництво не має інших пріоритетів у зовнішній політиці, окрім як виставляти Росію агресором», — заявив Небензя у розмові з журналістами в кулуарах форуму. За його словами, BSEC — це платформа для обговорення економічних питань, тому РФ обурена намаганням України політизувати роботу організації. «Ви самі знаєте, хто намагається примішати до роботи економічного саміту політику. Це, до речі, не тільки наша позиція, а й представники інших країн-учасниць це відзначають. Багато хто говорить, що це зовсім несправедлива ситуація, коли роботу економічної організації намагаються політизувати». Небензя, правда, не потрудився назвати, хто ці «багато хто», кому не подобається позиція України. Та «Дню» вдалося ідентифікувати ці делегації.
Представник Вірменії — заступник міністра закордонних справ Ашот Овакімян — у розмові з журналістами в кулуарах саміту, практично, слово в слово повторив слова російського колеги: «BSEC — організація, створена для економічної співпраці в Чорноморському регіоні. Для обговорення безпекових питань є десятки інших форматів». І вірменського дипломата не бентежить, що він говорить про організацію, у статуті якої прописано: BSEC для виконання мети свого створення «організовує спільні заходи та налагоджує співпрацю митних і прикордонних служб регіону з метою запобігання наркотрафіку, незаконної торгівлі зброєю (!); протистоїть терористичним загрозам (!) та перешкоджає нелегальній міграції (!); члени ОЧЕС допомагають одне одному в надзвичайних ситуаціях (!); організація сприяє формуванню економічної стратегії, розвитку бізнесу, широкій імплементації освітніх програм з ефективного менеджменту, формування інститутів влади». Хоча у нас особисто викликає питання до очікування Вірменії, яка не має виходу до Чорного моря, від членства в організації Чорноморського економічного співтовариства.
До слова, з 12 членів BSEC таких країн, які не мають прямого виходу до Чорного моря лише двоє — Вірменія і Сербія. Але остання хоча б має ріку, яка впадає в Чорне море.
Делегати ж від інших країн-учасниць BSEC ніякого обурення позицією України у розмові з журналістами не висловлювали. Натомість всі говорили про те, що BSEC нині потребує реформування. Конфлікти між країнами-учасницями Організації, потік мігрантів, тероризм і шалені темпи контрабанди зброї в регіоні поставило перед BSEC нові виклики, яким потрібно вчитися протистояти. Про це під час урочистого засідання заявив і президент Греції Прокопіс Павлопулос, і заступниця прем’єр-міністра Болгарії, і міністр закордонних справ Азербайджану.
До слова, представник Азербайджану — заступник міністра закордонних справ — Махмуд Мемедгулуєв назвав позицію Вірменії абсолютно неконструктивною, примітивною і такою, яка заважає роботі організації. «Якщо 11 з 12 країн-членів голосують «за», а одна країна весь час «проти», це як назвати?», — обурюється дипломат. Він підтвердив, що BSEC як організація потребує серйозних реформ, зокрема і в процедурі прийняття рішень та санкцій за неналежну поведінку для країн-учасниць. Адже сьогодні в статуті організації не має норми, яка б передбачала регламент виключення з BSEC якогось з її членів. А, за словами Мемедгулуєва, заблокована робота головного керівного органу — ради міністрів — цілком поважна підстава для підняття такого питання.
В результаті тривалих і гострих перемовин делегати все ж змогли написати таку редакцію декларації, яка б більш-менш влаштовувала усіх членів BSEC. Делегати засудили тероризм у всіх його формах та виявленні «хоч якими б були його джерела, мотиви та цілі».
Глави держав і урядів також підкреслили важливість розвитку співпраці «на основі підходу, більшою мірою орієнтованому на проектну діяльність і досягнення результатів в таких галузях, як сільське господарство і агропромисловість, банківська та фінансова сфери, боротьба з організованою злочинністю, митні питання, освіта, надзвичайна допомога, енергетики, захист навколишнього середовища, охорона здоров’я і фармацевтика, інформаційно-комунікаційні технології, інституційне оновлення і належне управління, наука і технології, туризм, культура, торговельно-економічний розвиток і транспорт».
У Декларації наголошується, що країни ОЧЕС «підтримують зусилля із забезпечення додаткових безпечних і надійних рішень у сфері морського транспорту — понад існуючі й майбутні транспортні потоки між державами-членами ЧЕС, Європи та Азії і на полегшення участі економік держав-членів ЧЕС у глобальній економіці».
«Ми відзначаємо, що масштабність нинішньої кризи з міграцією і біженцями є, згідно з визначенням ООН, безпрецедентною з часів Другої світової війни. Ми зобов’язуємося демонструвати загальне почуття солідарності і співробітництва в цілях задоволення потреб і вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, мігрантів та біженців в регіоні ЧЕС і за його межами. Ми підкреслюємо гостру необхідність усунення корінних причин цих масових переміщень людей», — йдеться в документі.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін за день до оприлюднення Декларації у розмові з «Днем» назвав документ «пустим». Принципово для України було включити в текст документа норму про відданість Організації ключовим нормам міжнародного права, статуту ООН.
«Довіра — це головний атрибут кооперації. Як ми можемо говорити про спільні економічні проекти, коли не довіряємо одне одному», — наголосив у розмові з кореспондентом «Дня» в кулуарах 25-го саміту міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
За його словами, ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні, а головне — дії Росії проти нас (України. — Ред.), фактично, привели BSEC на 25-му році існування в глухий кут. «Організація — в дуже серйозній кризі. Декларація просувалась дуже тяжко. Через позицію Росії та Вірменії ми навіть не могли зафіксувати в документі норму верховенства міжнародного права. А якщо ми навіть цього не здатні зробити, то виникає питання, а для чого взагалі пишеться й ухвалюється цей документ», — пояснив Клімкін.
Сам 25-й саміт міністр оцінив як подію, дуже важливу та корисну для України. «Ми маємо платформу для того, щоб заявити нашу позицію. Можемо тут обговорити механізми підтримання хоча б мінімальної співпраці з тими країнами регіону, які дотримуються норм міжнародного права», — пояснив Клімікін. Міністр наголосив, що турецьке головування зробило надзвичайно корисну роботу на тлі того, що відбувається в регіоні.
«Наступне головування — наше. У нас буде дуже багато завдань, пов’язаних з різними викликами. Нам потрібні економічні зв’язки, але головне — нам потрібна безпека в Чорноморському регіоні. Всі прекрасно розуміють, що в нинішній економічній ситуації будь-яка розумна економічна співпраця навколо Чорного моря навряд чи можлива», — резюмував Клімкін. За словами міністра, у головуванні України на 26-му саміті BSEC два ключові завдання — безпека в регіоні і налагодження мінімального рівня горизонтальної економічної взаємодії з тими країнами Чорноморського басейну, з ким це можливо.
Продовження теми: «Про платформу для діалогу та «чорноморську ідентичність»»
