У середу влада виклала свій головний на сьогодні й, по суті, єдиний економічний козир — дані про відсутність зростання споживчих цін. У травні вони знизилися на 0,3%, а співвідносно з травнем 2011 року впали на 0,5%. Тобто у травні інфляція змінилася дефляцією. Як повідомив Держстат, із початку року інфляція в Україні склала 0,4%. Утім, Держбюджет, як і раніше, прогнозує, що до кінця року інфляція складе 7,9%, і він, його прибутки і витрати, на цьому, власне, й побудовані.
Схоже, за відсутність інфляції доводиться платити. У середу Держказначейство обнародувало дані про виконання щомісячного розписування бюджету. Із них видно, що протягом січня — травня 2012 року в Казначейство надійшло 115 мільярдів гривень. Це всього на 0,6% більше від запланованого. Експерти Міжнародного центру перспективних досліджень також б’ють на сполох. Вони знизили прогноз зростання валового внутрішнього продукту України з 3% до 2% 2012 року. МЦПД повідомляє: «Темпи зростання промисловості в першому кварталі різко вповільнилися через низький зовнішній попит, який, імовірно, буде таким протягом 2012 року. В січні — квітні 2012 року промислове виробництво збільшилося лише на 0,7% проти 9,1% за аналогічний період 2011 року. Різке вповільнення торкнулося важливих експортних галузей: металургії, хімії та машинобудування».
Утім, з інфляцією, як кажуть, ще не все втрачено — вона своє візьме. Як вважає голова представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Макс Альєр, «ми не можемо не говорити, що, можливо, ближче до кінця року прискоряться темпи інфляції, оскільки зниження, що спостерігалося (її), до історичного мінімуму не в останню чергу було пов’язане з рекордним урожаєм минулого року».
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко також вкрай стурбований станом економіки країни. За його словами, фінансовий рахунок за січень — квітень в Україні становив 1,7 мільярда дол., тоді як на цей час торік — майже 4 мільярди дол. Проте фінансовий рахунок сьогодні майже перекриває ситуацію з несприятливим балансом зовнішньої торгівлі товарами і послугами. Але, якщо почнуться такі процеси, як в Іспанії, звідки останнім часом вийшло 100 мільярдів дол., то, як вважає Сугоняко, негативне сальдо зовнішньоекономіної діяльності (приблизно 10 мільярдів дол.), що є сьогодні, себе проявить, і це буде прямим та основним негативним тиском на національну валюту, з чим буде дуже важко впоратися.
Експерта найбільше непокоїть паніка, яка може виникнути через недовіру до наших фінансових установ, у тому числі до Національного банку. Вона може спостерігатися у двох аспектах: люди мінятимуть гривні на долари і зніматимуть депозити. Аналізуючи хід наповнення бюджету, Сугоняко наголошує, що в ньому передбачені значно вищі темпи зростання ВВП. Відповідні недонадходження потрібно якось заповнювати. Але на зовнішніх ринках Україні сьогодні ніхто не має наміру давати кошти, внутрішній ринок позичок також «дуже кульгає» (банки зменшили купівлю державних облігацій). Отже, робить висновок президент АУБ, «залишається лише інфляційний шлях».
Але в Нацбанку справді пишаються низьким рівнем інфляції. Керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький каже: «Це одна з фундаментальних умов для здешевлення кредитування та пожвавлення інвестицій». «Це повинні розуміти і на валютному ринку ті, хто дивиться не на два а на 22 місяці вперед», — наголошує чи не найголовніший фахівець у країні з інфляції. Він також нагадує, що золотовалютні резерви НБУ, як і раніше, так само, як і на початку року, перебувають в інтервалі між 30-31 мільярдом дол., чого цілком вистачає для підтримки курсової стабільності. Литвицький робить висновок: «Збереження періоду низької інфляції надасть можливість зберегти й укріпити тенденцію девальвації реального ефективного змінного курсу, що так необхідно для протекції вітчизняного експорту». Втім, Литвицький усвідомлює, що низький ціновий рівень у країні супроводжується помітним гальмуванням економіки. Але він зауважує, що у світі сьогодні домінують прогнози прискорення економіки (у тому числі МВФ) у другому півріччі та посилення цінового тиску також і в Україні.
Тим часом Альєр зазначає, що в Україні 2012 року очікується уповільнення зростання ВВП до 3% (із 5,2% 2011 року). Проблеми української економіки, за його словами, імпортуватимуться: через уповільнення глобальної економічної динаміки, оскільки попит на український експорт падає.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі має власне бачення наслідків істотного уповільнення інфляції. «Низька інфляція або дефляція означає зниження попиту або надвиробництво, — зауважує глава МЕРТУ Петро Порошенко. — У нас надвиробництва немає. Це означає (зниження інфляції обумовлене. — Авт.) зниження попиту». Міністр повідомив, що в його відомстві вивчають причини наявного рівня інфляції та, зокрема, передбачають, що вони полягають в обмеженні доступу населення до кредитних ресурсів.
Але, можливо, Україна може знайти ресурси й у своїй країні? Чи не тому в уряді мають намір почати випуск облігацій внутрішньої державної позики для того, щоб їх могли купувати громадяни країни? Ось що сказав «Дню» з цього приводу Сугоняко: «Такий інструмент держави застосовують у крайніх випадках. Нещодавно це зробила Бельгія, яка мала намір, як я пам’ятаю, щодо 600 мільйонів євро, тоді як бельгійці були готові купити на три або чотири мільярди євро. Це показало довіру громадян до свого уряду, хоч у Бельгії з урядами свої проблеми. Нам за кордон вийти із позиками складно — високі відсотки, і не дуже-то хочуть давати. Українські банки удвічі зменшили обсяги купівлі ОВДП. А в населення є валюта, але воно не хоче її нікому віддавати. Її не можна видурити жодними махінаціями — лише після того, як почнуть довіряти урядові, владі, Нацбанку. До речі, сьогодні пропонується дуже хороша прибутковість — 9% у валюті. Але як пояснити, що банки сьогодні ОВДП не купують за високої прибутковості та при тому, що валютні ризики взято до уваги? Чи не бояться дефолту? Його вірогідність є і не нульова».
