Українцям ще потрібно навчитися сміятися над собою, адже здоровий сміх, іронія, а іноді навіть сатира часто допомагають адекватно оцінити найпроблемніші суспільно-політичні ситуації — у цьому переконані сучасні карикатуристи, які з допомогою олівця й пензля дають нам можливість «своїми очима» з гумором подивитися на оточуючу дійсність.
Днями в українській столиці відбувся організований Асоціацією карикатуристів України Міжнародний конкурс футбольних карикатур, в якому взяло участь 172 художника із 39 країн світу. Оцінюючи малюнки на актуальну нині тему європейського футболу, журі конкурсу під головуванням нідерландця Пітера Нівендейка (президента Міжнародної асоціації карикатуристів (FECO)), оцінило 618 робіт, сотню найкращих із яких дібрало для друку в каталозі та для майбутніх експозицій. За словами організаторів конкурсу, хоча карикатура й покликана навчити нас сміятися над собою, художники, котрі взяли участь у цьогорічному конкурсі, у своїх малюнках акцентували увагу не на висміюванні різноманітних негараздів, а показали звичайні комічні ситуації, які б могли виникнути чи виникали з гравцями та вболівальниками «гри мільйонів».
До списку переможців конкурсу потрапили відомі художники з України, Болгарії, Англії, Сербії, Румунії, Німеччини. Гран-прі ж «Незалежності» здобула робота знаного читачам «Дня» карикатуриста Ігоря ЛУК’ЯНЧЕНКА, малюнки якого часто з’являються на сторінках нашої газети.
— Прикро, але українська карикатура сьогодні більше затребувана за кордоном, ніж у своїй країні. Багато наших відомих карикатуристів ведуть активне професійне життя не в Україні: працюють, посідають призові місця на міжнародних конкурсах, беруть участь у виставках тощо, — розповів «Дню» переможець конкурсу Ігор Лук’янченко. — Нині карикатура — не в найкращому стані. Через кризу простежується своєрідний занепад друкованих видань, зокрема тих, які готові розміщувати на своїх шпальтах карикатури. Газета «День», із якою я тривалий час співпрацюю, — приємний виняток із загальної тенденції. Інтернет, витісняючи друковану пресу, теж не готовий платити художникам за цей жанр образотворчого мистецтва. Узагалі карикатуристів в Україні, які живуть тільки за рахунок своєї творчості, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Ідея провести конкурс саме на футбольну тематику — дуже цікава. Адже нині саме спорт дає змогу позитивно презентувати Україну світовій спільноті.
Із тим, що сьогодні карикатура недостатньо представлена у пресі, погоджується голова Асоціації карикатуристів України Костянтин КАЗАНЧЕВ.
— Це має бути природною частиною газети, як і фотографія, — говорить він. — Загалом школа української карикатури формується за принципом броунівського руху (якщо вже говорити про школи й течії, то володар Гран-прі конкурсу — Ігор Лук’янченко — вважає себе учнем геніального карикатуриста, що працював у «Дні» з 1996 по 1998 роки, — Анатолія Казанського. — Ред.), адже державі карикатура взагалі не потрібна. Разом із тим саме українські карикатуристи нині найоригінальніші в світі. Президент Міжнародної асоціації карикатуристів (FECO) Пітер Нівендейк, перебуваючи днями в Україні, сказав, що наша країна входить у шістку найбільш представлених у світі карикатурних течій. Українські митці, на відміну від європейських та азіатських, як на мене, мають тонше відчуття гумору. Головна відмінність — у філософії зображення. У темі футболу цю межу відчутно не надто сильно, натомість коли ми проводили конкурс карикатур, присвячений 20-річчю з дня Чорнобильської трагедії, роботи українців зримо вирізнялися. Європейці в підході до теми використали механічний гумор, зображуючи фантастичні жахи — витвори своєї уяви. А наші — із допомогою особисто виваженого, тонкого підходу.
