Чернігівське Полісся — унікальний регіон слов’янського світу. Про нього писали й пишуть дослідники, визначаючи Чернігівщину як один із ареалів колишньої прабатьківщини слов’ян. Саме на Чернігівщині збереглися давні архаїчні шари праслов’янської культури, корені якої сягають часів палеоліту й неоліту.
Природні багатства чернігівської землі сприяли розвою різнофункціональних видів народних ремесел та індивідуальної творчості митців.
На виставці «Чернігівщина етнографічна», яку днями відкрили в Музеї ім. І. Гончара, представлено ткані й вишивані тканини — одягові та інтер’єрні. Широко представлено класичні зразки народного вбрання середини XIX — початку XX століть із Козелецького, Чернігівського, Городянського, Щорського, Семенівського, Сосницького, Новгород-Сіверського, Ніжинського й Носівського районів Чернігівської області. Воно виготовлене в основному з доморобних матеріалів і вирізняється своєрідним колоритом із переважанням білого та червоного кольорів. Це — сукняні спідниці, плахти, запаски, пояси і крайки, хустки й намітки, корсетки та прикраси.
Крім тканини, на виставці можна побачити вироби з дерева, плетені з кори, лози й соломи посудини; роботи гончарів і ковалів, а також ікони унікального «чернігівського» письма кінця ХІХ — початку ХХ століть, народні картини першої половини ХХ століття, малярські й скульптурні твори народного генія Антона Штепи із с. Сваричівка Ічнянського району.
Етнографічну частину виставки доповнено унікальними архівними світлинами з історико-етнографічного мистецького альбому Івана Гончара «Україна й Українці» ( т. «Чернігівщина») та приватних збірок Володимира Щибрі й Ігоря Перевертнюка.