Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Україна має право на ПДЧ

Посол Литви розповів про спільну спадщину та особливі історичні відносини між двома країнами
26 липня, 2017 - 18:38

З Литвою Україна має особливі відносини. Спільна історична спадщина  та повага об’єднує два народи вже багато віків. Приклад поваги продемонстував і посол Литви, Марюс Януконіс, який прекрасною українською мовою відповів на всі запитання студентів ЛШЖ-2017. Вже у вступному слові посол зазначив: «Ми маємо показати світові нашу історію, нашу спільну українсько-литовську історію». І дійсно, нам є, що показати. Велика частина української території входило в об’єднання Речі Посполитої. Ці дружні стосунки та традиційна історична співпраця між Україною і Литвою має коріння саме в цьому періоді. Цей період був дуже важливий для становлення європейського фундаменту в Україні. Це була європейська держава, яка мала стосунки з усім західним світом. Була навіть спроба коронувати Литовського короля Вітовта в Луцьку. Це був, як ми його називаємо, перший європейський саміт в Луцьку 1429 року».

Під час зустрічі студенти дізнались про досвід Литви у вступі до НАТО та ЄС. Посол наголосив, що «Вступ до НАТО і ЄС не був легкий. На початку політично це була не дуже зручна тема для Заходу, але після 2000 року ситуація змінилась, і створились умови, за яких у 2004-му ми стали членом НАТО.

Якщо Україна виконає всі вимоги НАТО, то має право на отримання ПДЧ. Хочу нагадати, що на саміті в Бухаресті Україна та Грузія отримали запевнення у тому, що вони стануть членами НАТО. Про це варто пам’ятати».

Надзвичайно цікавою виявилась дискусія щодо енергетичної безпеки та російської дезінформації. Попри те, що в Литві не існує мовних квот на телебаченні та радіо, литовське суспільство виробило імунітет на відверті російські фейки.

В енергетичній сфері 2015 рік став революційним для Литви, коли відкрився перший термінал скрапленого газу і Вільнюс нарешті позбувся російської монополії на ринку енергетики.

Про відтік мізків, відносини з Росією, мовну політику та важливість національної еліти у державобудуванні читайте у наступних випусках газети «День».

«ПАН МАРЮС НАЙБІЛЬШ ЗА ВСЕ ВРАЗИВ МЕНЕ ЗНАННЯМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

Богдана КАПIЦА, Національний університет «Острозька академія»:

— Упродовж минулих тижнів ми зустрілися із багатьма послами із інших держав. Сьогодні до нас завітав і посол дружньої для нас Литви. Відверто кажучи, пан Марюс найбільш за все вразив мене своїм знанням української мови. Посол розповідав нам про співпрацю Литви та України у різних сферах: політичній, економічній, культурній. Остання зацікавила мене найбільше. Я дізналася, що наша держава має дуже багато історико-культурних зв’язків із Литвою. Мені як  представнику Острозької академії було особливо приємно, що пан Януконіс згадав про постать князя Костянтина Острозького, адже останній відіграв вагому роль у тодішньому Великому Князівстві Литовському. Сподіваюся,  що спільна культурно-історична спадщина наших народів і надалі буде досліджуватись.

«ПОСОЛ ДОБРЕ РОЗУМІЄТЬСЯ НЕ ЛИШЕ В ІСТОРІЇ ЛИТВИ, А Й УКРАЇНИ»

Анастасія ХАЗОВА, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки:

— З відповідей Марюса Януконіса було помітно, що він добре розуміється не лише в історії Литви, а й України,  що приємно здивувало. Ми розмовляли про діяльність короля Міндаугаса, а також про рід князів Острозьких. Пан посол згадав про те, що його родина була репресована за участь у литовському повстанському русі, а його матір провела 12 років свого життя у Сибіру. Україна та Литва досить тісно історично між собою пов’язані, і, до речі, Марюс Януконіс тепер між літньошколярами титулований «найщиріший посол XV Літньої школи журналістики».

Нагадаємо, що Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Антон СЕСТРІЦИН, Університет Карлтон (Оттава). Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 
Рубрика: