Ювілейна Літня школа журналістики «Дня» завершилася. Який «сухий залишок»? Адже це не просто сильні емоції та глибокі враження. Щоб «заміряти» реакцію на «липневий інтенсив», редакція вже кілька років пропонує учасникам школи заповнити підсумкову анкету, відрефлексувати почуте, побачене і написане за ці чотири роки. Цьогоріч ми були приємно здивовані, зауваживши якісну відмінність між першими есе, які студенти писали під час відбору до ЛШЖ, та їхніми підсумковими тезами. Як зауважила під час традиційного «інтелектуального зважування» головний редактор Лариса Івшина, це, мабуть, «перша школа за 15 років, де наші слухачі виразно готові демонструвати партнерство». Літньошколярі діляться, що ці чотири тижні багато в чому вплинули на їхній світогляд, розширили кругозір, не кажучи вже про вироблення професійних журналістських навичок. За згодою студентів ми публікуємо їхні відповіді на питання підсумкової анкети
1. Ваші відчуття: як змінила вас ЛШЖ?
1.1. Чим найбільше вам запам’ятався місяць, проведений у Літній школі «Дня»?
1.2. Чи відбулися зміни у вашому розумінні певних процесів (політичних, соціальних, культурних, історичних)? Якщо так, яких саме?
1.3. Чи ви впевнились у тому, що надалі хочете працювати в журналістиці?
1.4. Як би ви охарактеризували особисто для себе період, проведений у Літній школі журналістики «Дня»
1.5. Топ думок гостей, які найбільше запам’ятались (до 5 тез)
2. Яку практичну користь ви отримали від Літньої школи журналістики? Чого навчилися, які навички удосконалили?
3.1. Як ви бачите поширення досвіду ЛШЖ у ширших середовищах?
3.2. Як би ви хотіли продовжити співпрацю з «Днем»?
3.3. Які проекти, на вашу думку, можна ще запропонувати «Дню»? Як бачите свою участь у них?
1.
Я зрозуміла, що багато чого не знаю і не вмію, тому маю ціль це надолужити. І водночас я зрозуміла, що все ж щось і вмію. Я витримала цей непростий режим «літньошколяра» «Дня», навчилась працювати вночі і зробила для себе багато висновків. Також спробувавши себе беезпосередньо на практиці, а не в теорії, упевнюєшся у правильності вибору своєї професії. З’явилося неймовірне бажання вдосконалити себе свої знання, навички, знання мов. Це все надихає і водночас дає можливості... Я ні на секунду не пошкодувала, що подала заявку. Довго вагалася, бо думала що на першому курсі я ще «зелена», недосвідчена. Та мені здається, що якби я цього не зробила в цьому році, я багато чого втратила б. Коли я побачила список студентів, які будуть зі мною весь цей місяць – була не те що приємно вражена, була приголомшена. Довго не розуміла, чого я серед них... Дякую ВАМ за те, що повірили в мене і дали таку можливість. Я спробую не підвести й надалі. Це велика відповідальність бути випускником Літньої школи журанлістики «Дня».
1.1.
Кожен день неповторний, кожна зустріч цікава по-своєму і висвітлює різні проблеми. Добре було б, якби запам*яталося все. Насправді, важко визначити що саме. Тут не було посторонніх чи нерозуміючих. Все що тут відбувалося є важливим і вибрати щось одне неможливо. Найбільше запам*яталось ВСЕ: пані Ольга, яка була нам за маму, Лариса Олексіївна, яка спілкувалася з нами як із своїми друзями, кожен редактор, кожен працівник, загалом - редакційна робота. Це все складає цілу картину, цілий мікро-світ.
1.2.
Звісно так. Наприклад, Віталій Портников говорив про важливі історичні процеси. Про 90-ті роки, про відмінність політики Л.Кучми від В.Януковича. Взагалі, матеріали, які вийшли за цей місяць, планую перечитати ще раз з олівцем.
1.3.
Абсолютно. Мені це цікаво і я надіюся, що ця професія до мене взаємна.
1.4.
У своїй анкеті для вступу ЛШЖ я писала : «Мені здається, що саме цього не вистачає, щоб зробити великий прорив. Свій власний». І я це отримала. Знайшла свій орієнтир, до якого зараз буду рухатися.
1.5.
1) Віталій Портников: «Коли ви готуєтеся до будь-яких справ, ви маєте проглядати бекграунд, не актуальність. Події скороминущі»
2) Ольга Герасим’юк: «Ваше ім’я буде важливим для суспільства тоді, коли люди зрозуміють, що вам можна вірити»
3) Галина Бабій: «Ти повинен сьогоднішньому світові бути цікавим і щоденною діяльністю своєю це довдовити»
4) Лариса Олексіївна Івшина: «Революції правильні тоді, коли починаються у бібліотеках»
5) Марі Йованич: «Війну на Донбасі Україна має виграти»
2.
Навчилася швидко писати матеріали, оперативно готувати питання до зустрічі та працювати з редактором, аналізувати свої тексти «до» і «після», якісніше розшифровувати звукозапис.
3.1.
Ну це досвід передовсім для мене. І не лише досвід як професійний, а й як життєвий. Якщо він колись комусь знадобиться безпосередньо від мене, то я радо ним поділюся.
3.2.
Всіма можливими способами. Якщо я – це та людина, яка б мала честь тут лишитися і працювати – то це велике щастя. Радо підтримала б всі пропозиції. Хочу бути корисною чи подавати безпосередньо свої пропозиції.
3.3.
Я була б рада доповнити «Маршрут №1» інформацією про свій рідний куточок, про чудове Закарпаття. Є знайомі туристи, цікаві люди, які насправді неодноразово кидали виклик суспільству і не були помічені. Як каже Лариса Олексіївна, ми не шукаємо відомих, ми шукаємо цікавих особистостей.
