Ювілейна Літня школа журналістики «Дня» завершилася. Який «сухий залишок»? Адже це не просто сильні емоції та глибокі враження. Щоб «заміряти» реакцію на «липневий інтенсив», редакція вже кілька років пропонує учасникам школи заповнити підсумкову анкету, відрефлексувати почуте, побачене і написане за ці чотири роки. Цьогоріч ми були приємно здивовані, зауваживши якісну відмінність між першими есе, які студенти писали під час відбору до ЛШЖ, та їхніми підсумковими тезами. Як зауважила під час традиційного «інтелектуального зважування» головний редактор Лариса Івшина, це, мабуть, «перша школа за 15 років, де наші слухачі виразно готові демонструвати партнерство». Літньошколярі діляться, що ці чотири тижні багато в чому вплинули на їхній світогляд, розширили кругозір, не кажучи вже про вироблення професійних журналістських навичок. За згодою студентів ми публікуємо їхні відповіді на питання підсумкової анкети
1. Ваші відчуття: як змінила вас ЛШЖ?
1.1. Чим найбільше вам запам’ятався місяць, проведений у Літній школі «Дня»?
1.2. Чи відбулися зміни у вашому розумінні певних процесів (політичних, соціальних, культурних, історичних)? Якщо так, яких саме?
1.3. Чи ви впевнились у тому, що надалі хочете працювати в журналістиці?
1.4. Як би ви охарактеризували особисто для себе період, проведений у Літній школі журналістики «Дня»
1.5. Топ думок гостей, які найбільше запам’ятались (до 5 тез)
2. Яку практичну користь ви отримали від Літньої школи журналістики? Чого навчилися, які навички удосконалили?
3.1. Як ви бачите поширення досвіду ЛШЖ у ширших середовищах?
3.2. Як би ви хотіли продовжити співпрацю з «Днем»?
3.3. Які проекти, на вашу думку, можна ще запропонувати «Дню»? Як бачите свою участь у них?
1.
Насправді, кардинально. І це почувається в кожному кроці. Метою подавання моєї анкети в Літню школу газети «День» було зрозуміти, чи зможу я займатися журналістикою. Як людина, що, більшою мірою, спілкується російською в повсякденному житті, я з легкістю перейшла на українську і це неймовірно приємний досвід. Звичайно, мій професійний журналістський рівень ще досить низький, але мені по-справжньому подобається працювати так, як я це роблю останній місяць. Також, доторкаючись до сучасних проблем нашої країни, можу зізнатися, що в мене зросла самосвідомість себе, як громадянина України.
1.1.
Не можна виокремити щось одне. Кожен день, проведений в редакції газети, назавжди закарбується в пам’яті. Кожна зустріч – це поштовх для нових думок та переосмислень. Я ніколи не могла подумати, що буду мати змогу сидіти за одним столом з такими людьми. Спілкування з редакторами відділів – це взагалі окрема тема для міркувань. Кожен з них настільки професійно виконує свої обов’язки і віддається своїй справі, що невільно задаєшся питанням – чи зможу я колись досягнути їх рівня?
1.2.
Відбулися, ще й які. Як людина, яка погано розуміється в політиці, я почала цікавитися процесами, що відбуваються в нашій країні. За цей місяць я змогла дати відповіді на хвилюючі мене питання. Також прийшло розуміння важливості історичного підґрунтя існування нашої держави. Сподіваюсь, що тепер більше часу буду приділяти саме цій складовій, адже дуже соромно усвідомлювати, що окрім шкільної програми з історії й похвалитися нічим.
1.3.
Так. І сподіваюсь, що буду мати змогу це робити. Працюючи над своїми завданнями в газеті «День», відчуваєш неабияку відповідальність за свої тексти, навіть, коли робиш невелику розшифровку. Адже, тим самим, ти виправдовуєш довіру, покладену на тебе.
1.4.
Щонайменше, щасливим. Період, проведений у Літній школі журналістики «Дня», назавжди залишиться в пам’яті, як один із найкращих за роки мого навчання в університеті. І, справді, після напруженого червня, це найкраще, що могло зі мною статися цього літа.
1.5.
Втрата важливих розмов – це індикатор занепаду суспільства. (Андрій Баумейстер)
Публікація – це надія на те, що слова переживуть тебе. (Андрій Любка)
Зло – це відсутність відстоювання добра. (Мирослава Барчук)
Комунікація і співпраця – єдиний спосіб уникнути небезпеки. (Юрій Костюченко)
2.
Звісно, до Літньої школи, я мала досвід написання матеріалів і це мені дуже допомогло в роботі над матеріалами тут. Але я розумію, скільки всього мені ще треба навчитися і я прагну цього. Я навчилася швидко працювати й намагатися робити це якісно. Відповідати за все, що роблю для спільної мети – якісного матеріалу. Бути активною й не боятися виявляти ініціативу.
3.1.
Кожен з нас просто зобов’язаний використовувати в майбутньому все, що отримав тут. А саме: розуміння того, яким шляхом треба рухатися по життю і які цілі ставити перед собою.
3.2.
Я би дуже хотіла писати для газети, як позаштатний кореспондент. Оскільки в Одесі досить часто відбуваються різноманітні заходи, сподіваюсь, газеті буде цікаве їх висвітлення.
3.3.
Мені дуже сподобалась ідея заснування медійної платформи газети «Day TV». Вважаю, що висвітлення важливих подій на телевізійному рівні є необхідністю. Отже, сподіваюсь, що цей проект буде розвиватися й залюбки взяла б участь у його поширенні та зростанні.
