Рівно через тиждень, 15 серпня, в Україні розпочнеться черговий тур приватизації державного майна. Відповідне оголошення зроблене Фондом держмайна 24 липня. На продаж виставлено блокувальні пакети акцій енергозабезпечувальних (обленерго) й енергогенеруючих компаній. Аукціони проводитимуться за принципом підвищення ціни. Першою піде ПАТ «Одесаобленерго» (стартова ціна 25% акцій — 631,3 мільйона гривень). Наступного дня, 16 серпня, вирішуватиметься доля «Донецькобленерго» (стартова ціна — 143,8 мільйона гривень), «Донбасенерго» (669,2 мільйона), «Сумиобленерго» (370,2 мільйона гривень). 17 серпня можна буде купити 25% акцій «ДТЕК Дніпрообленерго» (728,2 мільйона гривень). 18 серпня пройдуть два аукціони: щодо «ДТЕК Західенерго» (347,6 мільйона) і ПАТ «Київенерго» (759,6 мільйона гривень).
Заступник голови Фонду держмайна України Юрій Нікітін упевнений, що одне тільки оголошення про реалізацію цих пакетів акцій викликало неабиякий інтерес з боку портфельних інвесторів. «Звичайно, інтерес інвесторів підігріває ще й довгоочікуваний RAB-тариф, який дасть їм розуміння, яким чином і в які терміни вони зможуть повернути свої інвестиції. За нашою інформацією, НКРЕКП до кінця серпня може затвердити всю необхідну нормативну базу для початку введення цього тарифу», — повідомив Нікітін. Нагадаємо, що довгострокове стимулююче тарифоутворення або RAB-регулювання широко застосовується в енергетиці європейських країн. Його основною метою є залучення інвестицій у розвиток і модернізацію електричних мереж.
Тим часом уряд України підтримує впровадження RAB-регулювання з метою енергомодернізації обленерго, але не у такому вигляді, як пропонує НКРЕКП. Раніше прес-служба Кабміну повідомила, що уряд не проводив консультації з НКРЕКП із цього питання. «Кабінет Міністрів наполягає, щоб нормативна база, напрацьована регулювальником для встановлення RAB-тарифів, була обговорена з чиновниками і громадськістю», — зазначено в повідомленні. В уряді вважають, що НКРЕКП має право самостійно здійснювати державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, проте всі нововведення повинні заздалегідь обговорюватися з чиновниками, громадськістю і учасниками ринку.
«Уряд поділяє думку про необхідність енергомодернізації обленерго і залучення інвестицій у розвиток електричних мереж. Але це в жодному разі не повинно робитися за рахунок українців у вигляді збільшених тарифів на електроенергію. Нормативну базу, напрацьовану НКРЕКП для впровадження стимулюючого тарифоутворення, слід ретельно вивчити і за необхідності доопрацювати», — заявили в уряді. Проте голова комісії Дмитро Вовк переконаний, що перехід на стимулююче регулювання дозволить енергокомпаніям залучати інвестиції, підвищити енергоефективність, надійність і якість послуг, а в довгостроковій перспективі знизити тарифи. Поки ж НКРЕКП має намір закласти в так зване RAB-регулювання прибутковість інвестицій у нові активи обленерго на рівні 12,5% річних і таку саму прибутковість наявних активів.
На думку екс-члена НКРЕКП, експерта з енергетики Андрія Геруса, це дасть можливість власникам обленерго щороку отримувати близько 30 мільярдів гривень, оскільки «такий RAB збільшить тариф обленерго втричі». Він також зазначає, що «стара база» активів обленерго була оцінена за новою методикою, і тому вартість цих активів зросла удвічі. При цьому експерт вважає ставку 12,5% на нові активи недостатньою, оскільки вона, на його думку, не спонукає обленерго інвестувати в розвиток мереж (адже зараз банки пропонують близько 15% річних на вклади).
Член парламентського комітету з ПЕК Лев Підлесецький звертає увагу на різницю оцінки Фондом державного майна вартості обленерго для продажів акцій і для переходу на стимулююче тарифоутворення. «Залишки» обленерго реально потрібно продавати, — пише він на своїй сторінці у Фейсбук. — Тільки є один нюанс — оцінка і вартість продажу. НКРЕКУ зробила оцінку обленерго з метою впровадження так званого RAB-регулювання (повернення вкладень власникам). Там «Дніпрообленерго» оцінено приблизно в 12 мільярдів гривень! А тут (у рамках приватизації пакету акцій цієї компанії — ІФ) хочуть продати десь за 750 мільйонів гривень. Де ж правда?»
Не має особливого оптимізму щодо успіху приватизації енергетичних активів керуючий директор інвестиційної групи «Універ» Олексій Сухоруков. «Навряд чи за виставлені на продаж об’єкти боротимуться іноземні інвестори, не афілійовані з поточними мажоритарними акціонерами», — передбачає він. «Три тижні до аукціону — дуже короткий термін для іноземців, щоб ухвалити рішення, завести в Україні гроші і конвертувати їх у національну валюту. Аукціони проводитимуться за старою процедурою, за багато років «відшліфованою» та оптимізованою під українського покупця», — пояснив він. Сухоруков вважає найбільш вірогідними претендентами на продаж пакети акцій компаній, які вже в холдингу ДТЕК.
Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії «Конкорд Капітал» Олександр Паращій уточнив, що п’ять виставлених на аукціон компаній повністю контролюються ДТЕК. Але, на його думку, інтерес холдингу до викупу додаткових акцій передбачити складно. «З одного боку, стартові ціни на всі підконтрольні компанії ДТЕК виглядають доволі низькими. З другого — ці міноритарні пакети ДТЕКу не потрібні, оскільки вони нічого для нього не змінять», — констатує експерт. При цьому він не виключив інтересу сторонніх покупців до пакетів акцій «ДТЕК Дніпрообленерго», «Київенерго» і «Сумиобленерго», оскільки їх вартість може зрости в результаті очікуваного впровадження стимулюючого RAB-регулювання.
Олександр Рябченко: Я намагаюсь не акцентувати уваги навіть на якихось можливих недоліках, недоопрацюваннях. Думаю, було б правильно продати кілька об’єктів мільйонів за 200. І тоді інвестор побачить, що країна справді серйозно займається приватизацією, тим паче, що зараз нас у цьому заохочує МВФ, який із 2000-х років не ставив такої умови. А потім можна виставити і такий об’єкт, як ОПЗ. Тоді ймовірність успіху буде вищою. Але, в будь-якому разі, приватизація нам необхідна, її треба робити! Хоча закладені до бюджету 17 мільярдів гривень цього року не буде отримано. Для цього потрібно було своєчасно стартувати. Зараз нам залишається готувати базу, щоб одержати таку суму наступного року
На думку Паращія, пакети акцій «ДТЕК Західенерго» і «ДТЕК Дніпроенерго» навряд чи мають яку-небудь цінність для кого-небудь, окрім ДТЕК, оскільки їхні електростанції прямо підпорядковуються енергогенеруючому підрозділу холдингу. А «Донецькобленерго» і «Донбасенерго», як вважає Паращій, складно назвати привабливими активами, виходячи з їх розташування. Експерт називає найбільш вірогідним кандидатом на успішну приватизацію «Одесаобленерго».
«Час для масштабної приватизації, з точки зору ціни, не найвдаліший, — прогнозує керуючий партнер інвесткомпанії «Капітал Таймс» Ерік Найман, — українські активи тільки зараз припинили дешевшати». Він зауважує, що приватизація є однією з вимог МВФ. «З точки зору підвищення інвестиційної привабливості країни, наповнення держбюджету для проведення реформ і підвищення ефективності економіки за рахунок скорочення частки державної участі — для всього цього масову приватизацію ніколи не пізно розпочати», — обґрунтовує він свою думку.
«Виставлені на приватизацію енергокомпанії будуть частково продані. Не говоритиму про це конкретно — у мене є правило: в жодному разі не критикувати Фонд держмайна, — сказав у коментарі «Дню» екс-голова цього відомства Олександр Рябченко, — коли він намагається щось зробити. Можу стверджувати, що 100-відсотково буде куплений «ДТЕК Західенерго». Чи стане щасливим покупцем ДТЕК — конкуренція покаже. Принаймні він дуже старатиметься. Адже у цього об’єкта дуже вигідне стратегічне положення, та й ціна не дуже висока. А іноземні інвестори завжди принюхуються, дотримуються обережності».
«Вони навіть Одеський припортовий завод не кинуться купувати, — не без жалю говорить Рябченко. — Ходять коло та навколо. Як узяти документацію для ознайомлення, так їх багато. А як подавати заяву на конкурс і вносити заставу — так жодного. Отже, я намагаюсь не акцентувати уваги навіть на якихось можливих недоліках, недоопрацюваннях. Думаю, було б правильно продати кілька об’єктів мільйонів за 200. І тоді інвестор побачить, що країна справді серйозно займається приватизацією, тим паче, що зараз нас у цьому заохочує МВФ, який із 2000-х років не ставив такої умови. А потім можна виставити і такий об’єкт, як ОПЗ. Тоді ймовірність успіху буде вищою. Але, в будь-якому разі, приватизація нам необхідна, її треба робити! Хоча закладені до бюджету 17 мільярдів гривень цього року не буде отримано. Для цього потрібно було своєчасно стартувати. Зараз нам залишається готувати базу, щоб одержати таку суму наступного року».
