Восени в Україні стартують перші пілотні проекти за програмою реалізації національного проекту «Відкритий світ». Спростити освітній процес для школярів і зробити його продуктивнішим допоможе запуск інформаційно-комунікаційної (4G) освітньої мережі національного рівня. Як покращити цей проект з урахуванням міжнародного досвіду? Про це розповів «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю директор департаменту із взаємодії з державними структурами і галузевими організаціями компанії Ericsson Міхаель ХЕЛЕН:
— Як ви оцінюєте зазначений національний проект «Відкритий світ»? Що ви порадили б українським розробникам у ньому поліпшити чи змінити, аби він успішно стартував і прогресивно реалізовувався?
— Я приємно вражений, наскільки детально проект пропрацьований. Як правило, подібні проекти створюють з орієнтацією на освіту лише учнів, а вчителі самостійно наздоганяють. У «Відкритому світі» ми бачимо, що взято до уваги інтереси всіх сторін — учителів, учнів та батьків.
Аби проект був успішним, раджу активно розвивати загальнодержавну мережу доступу в Інтернет, бо основні послуги надаватимуться через 3G. Важливо також забезпечити хороше покриття не тільки у школах, а й удома, де учні продовжуватимуть навчання.
— Яка форма співпраці цікавить компанію в межах цього проекту?
— Компанія зараз визначається зі своєю участю в проекті «Відкритий світ». Спільно з Інститутом Землі Колумбійського університету і Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) Ericsson втілює проект під назвою The Millenium Villages (Села нового тисячоліття), у межах якого ми реалізовуємо освітню ініціативу, Connect To Learn (Підключайся та вчись), у шести країнах, наприклад у Гані, Уганді, Кенії. Роль Ericsson у цих проектах, зважаючи на його спеціалізацію — виробництво та продаж радіо-телекомунікаційного обладнання й послуг для мобільних операторів, а також надання комп’ютерних ресурсів і потужностей як інтернет-сервісів (хмарні обчислення). Вона складається із двох частин. Перша передбачає надання місцевим операторам вигідних умов постачання мобільного широкополосного доступу до Інтернету в освітніх закладах. Друга — для хмарних обчислень.
— Тож така практика поширюватиметься на український ринок?
— Формат співпраці ще не узгоджений, але, однозначно, український ринок дуже цікавий для нас, і ми його уважно вивчаємо. Про конкретні домовленості говорити зарано.
— А як упроваджуються подібні освітні системи в інших країнах, наприклад у вас на Батьківщині? Яка роль держави в цьому процесі? І чи задіяний у цьому бізнес?
— У Швеції немає державної програми чи проекту на зразок українського «Відкритого світу». У нас досить багато приватних і муніципальних шкіл. І вони дуже конкурують між собою за учнів, використовуючи при цьому останні технологічні досягнення в навчальному процесі. Одні закуповують планшети чи леп-топи для учнів, хтось орендує, бо купити їх — досить дороге задоволення. Та попри відсутність державної програми, в планах влади — зробити Швецією країною номер один у світі з цифризації.
— Сьогодні майже 40% українців має доступ до Інтернету, переважно в містах. До яких кроків вдавалися інші країни, аби збільшити інтернет-грамотність населення? І що з і світового досвіду ви порадили б Україні?
— Найбільш економічно виправданий шлях для нарощення кількості інтернет-користувачів — використання мобільного ШПД, особливо в сільській місцевості. Не треба закопувати кабелі в землю, протягувати оптоволоконний кабель до кожного житла, хоч оптоволоконний кабель у багатьох випадках є необхідним для з’єднання з базовими радіостанціями. Головне — створити для мобільних операторів рівні умови доступу до надання послуг 3G і 4G. Тільки конкуренція приведе до наповнення ринку якісними, оптимальними за вартістю і надійними послугами з надання ШПД.
Саме таким шляхом пішла 12 років тому Швеція, і сьогодні доступ до Інтернету має 99,8% населення. Залишилося близько півтори тисячі домогосподарств, які відмовляються від всесвітньої павутини. Як удалося цього досягнути? Уряд виділив частоти під зв’язок третього покоління, провів аукціон серед мобільних операторів і зобов’язав компаній-переможниць протягом п’яти років забезпечити країну на 99,8% доступом до Інтернету. Виконати це амбіційне завдання за п’ять років не вдалося, а от за сім — так.
— Яка роль інтернет-освіченості в економічному розвитку країни?
— Ericsson спільно з Arthur D. Little провів дослідження, і з’ясувалося, що збільшення рівня проникнення Інтернету в країні на 10% забезпечує додатковий приріст 1% ВВП. А на кожну тисячу додаткових інтернет-користувачів створюється 80 нових робочих місць. Крім того, спостерігається залежність економічного розвитку від швидкості доступу до Інтернету. Так, у країнах, де швидкість Інтернету вдвічі вища, ВВП росте в рік на 0,3% швидше. Позитивний ефект можна пояснити більшим ступенем автоматизації всіх процесів та кращим розвитком сфери освіти і медицини.
Ми очікуємо стрімкого зростання проникнення Інтернету по всьому світу: з одного мільярда користувачів сьогодні — до п’яти мільярдів 2016 року. Більша частина з них використовуватиме мобільний доступ для виходу в Інтернет. Підключення до широкополосного Інтернету сьогодні — це відправна точка на шляху розвитку інновацій, співпраці та спілкування між людьми.
