Історія з мораторієм на експорт лісу-кругляку може стати підручником із відстоювання національних інтересів. І не лише у сфері економіки та екології. Таких затятих і тривалих дискусій між гілками влади та іноземними партнерами давно не було. Проте запеклій політичній боротьбі та широкому суспільному резонансу не варто дивуватись. Адже йдеться про вибір шляху країни. Питання принципово важливе — залишитися сировинною колонією чи ставати виробником?
Закон про 10-річну заборону експорту необробленої деревини (лісу-кругляку) з України було прийнято Радою ще наприкінці 2015 р. Утім, на повну він запрацював із 01.01.2017 р. Метою прийняття закону передусім було запобігти екологічну катастрофу та дефіцит сировини на внутрішньому ринку.
Ми також не могли миритися з тим, що українські ліси нещадно вирубали та за безцінь вивозили за кордон. Щоб потім там, десь у Польщі чи Італії, з української сировини українські заробітчани виробляли готову продукцію: меблі, папір, пелети. Як продаватимуть по всьому світу, у тому числі і в Україні, але вже за долари і євро. Тільки кубометр лісу-кругляку коштує десь 50 дол. США, а умовний кубометр меблів із цього лісу — вже десь під 1000 дол. США і навіть вище!
У той же час українським деревообробним, меблевим та біоенергетичним підприємствам часто-густо не вистачало деревини. Адже український ліс «працював» на наших сусідів, на лісову мафію, на контрабандистів... На кого завгодно, окрім України та українців. Європі ми створювали додану вартість і робочі місця, а собі — безробіття і «безліс».
ВІДПОВІДАЄ МІЖНАРОДНИМ УГОДАМ
З першого дня боротьби за мораторій я розумів, яким непростим буде його впровадження. Було очевидно, що впливові іноземні партнери сприймають нашу ініціативу без великого ентузіазму. Тому я заздалегідь офіційно звернувся до прем’єр-міністра щодо проведення нотифікації — офіційного інформування країн-членів COT про наміри України запровадити тимчасову заборону експорту необроблених лісоматеріалів.
Я також неодноразово звертався до уряду, пропонуючи аргументовані переговорні позиції щодо відстоювання тимчасової заборони експорту необробленої деревини задля недопущення дефіциту відповідної сировини на внутрішньому ринку і забезпечення стабільного функціонування галузі під час критичного збільшення безробіття.
Дивує, що незважаючи на мої звернення і до уряду Яценюка, і до уряду Гройсмана, деякі високопосадовці КМУ і сьогодні продовжують дезінформувати суспільство, за сприяння грантових експертів та окремих ЗМІ. Вони розгорнули медіа-кампанію, в якій використовують брехню та маніпуляції, щоб очернити мораторій. Усупереч національним інтересам деякі урядники роблять непрофесійні, неправдиві та провокаційні заяви про мораторій. Одна з тез — ніби через мораторій Україна порушує Угоду з СОТ та Угоду про асоціацію з ЄС. Це неправда.
По-перше, наш мораторій не суперечить Угоді з СОТ, яка передбачає низку дозволених виключень, у т.ч., згідно зі ст. XX (g), «що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання», а також ст. XI п.2 (а) «Заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони». До того ж мораторій є тимчасовим (10 років) та недискримінаційним (усі країни).
Крім того, прийняття рішень про порушення умов міжнародної торгівлі ГАТТ/СОТ здійснюється відповідно до регламенту та офіційних процедур компетентними органами СОТ. Розгляд питання може тривати роками. Поки такого розгляду взагалі не було, все що відбувається — міжнародний політичний процес високого рівня. На жаль, із «грою в піддавки» з боку окремих українських урядовців.
По-друге, наш мораторій не порушує й Угоди про асоціацію з ЄС, адже Статтею 36 «Загальні винятки» чітко визначено, що «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXІ ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною».
Більше того, заборона або суттєві обмеження на експорт лісу-кругляку діють у понад 30 країнах світу. У тому числі в Канаді (з 1906р.), США (з 1926р.), Бразилії (з 1969р.), Малайзії (з 1972р.), Індонезії (з 1985р.), В’єтнамі (з 1992р.), Новій Зеландії (з 1993р.)...
ХРОНІКА УСПІХУ
Цього року мораторій на експорт лісу-кругляку вже діє на повну. З 1 січня він запрацював по всіх породах деревини. Що це дало? Відповідно до офіційних даних НБУ та ДФС, за перше півріччя 2017 р. меблева промисловість показала зростання на 27%, деревообробна — +17%, паперова: +7% (у дол. США). Експорт меблів для сидіння зріс на 40% (+$37 млн), інших меблів — на 31% (+$20 млн), облицювальних листів — на 25% (+$16 млн), столярних виробів — 6% (+$4 млн) та оброблених — на 5% (+$10 млн). Податкові надходження від деревообробної, меблевої та паперової промисловості зросли на 5% (у дол. США). Капітальні інвестиції у деревообробну та паперову галузі зросли у два рази — на 3,1 мільярда гривень. А за статтею «Деревина та вироби з неї» у січні — липні 2017 експортовано $907 млн проти $872 млн в аналогічному періоді 2016 р. Тобто не лише динаміка за окремими статтями, а й загальний вплив мораторію на галузевий експорт є позитивними!
***
ТОВ «Житомирська меблева фабрика» планує створити на території індустріального парку «Житомир-Схід» понад 1250 робочих місць із середньою зарплатою понад 8 тис. грн та інвестувати близько 2,5 млрд грн у будівництво виробничих потужностей в межах ІП «Житомир-Схід»;
***
Cкандинавські інвестори (ТОВ «Українські лісопильні») розпочинають будувати у Сарненському районі на півночі Рівненщини новий лісопильний завод — другий за останні два роки. Обсяг залучених інвестицій — 20 млн євро. Ще 25 млн євро вже інвестовано в завод у сусідньому Костопільському районі, який розпочне роботу до кінця літа.
***
Засновник деревообробного підприємства «Свиспан Лімітед» — швейцарська компанія Sorbes AG — заявила по намір інвестувати близько 25 млн євро в модернізацію свого заводу у м. Костопіль Рівненської області.
У березні цього року в Бориславі відбулося урочисте відкриття спільного українсько-турецького підприємства «Вудкрафт Трейдінг», що спеціалізується на деревообробці. Його продукцію планують експортувати до Польщі, Італії, Чехії, Словаччини, Румунії. Планують створити близько 100 робочих місць із середньою зарплатою 6 тис. грн.
***
25 травня 2017 року в селі Лозино Львівської області відкрили новий корпус меблевої фабрики данської компанії «Крагелюнд Феніче Холдинг та Інновейшн Лівінг». Загальна сума залучених інвестицій склала 3,3 млн дол. США, штат працівників планується розширити з 80 до 200 осіб із середньою з/п 7 тис. грн. У 2017 заплановано збільшення оборотів підприємства з 25 млн грн. до 35 млн грн., у 2018 — до 56 млн грн.
ПЕРСПЕКТИВИ
При однаковій з Україною площею лісів деревообробна, паперова та меблева галузі Польщі сьогодні виробляють продукції на 28 млрд дол. США на рік. В Україні річний випуск цих галузей поки що в 12 (!) разів менший — 2,4 млрд дол. США.
Український деревпром через правильну держполітику можна змасштабувати у два-три рази. Це фактично виведе цю галузь на рівень металургії чи аграрного сектору. Природні багатства країни можуть нарешті запрацювати на людей.
Безумовно, такий розвиток не відбудеться сам по собі. Ми розробили дорожню карту розвитку галузі. Скоро внесемо в Раду законопроект «Про ринок лісу», який знищить корупційні схеми і непрозорість у лісовій галузі та гарантовано забезпечить виробників сировиною. Встановимо пакет інвестиційних стимулів для нових виробництв через механізм індустріальних парків (ЗПУ №№2554а-д та 2555а-д). Знімемо ввізні мита на все виробниче обладнання (ЗПУ №5276) та запровадимо трирічну розстрочку імпортного ПДВ (ЗПУ №6514). Також ми пропонуємо криміналізацію контрабанди лісу-кругляку (ЗПУ №5495). І, безумовно, необхідна комплексна реформа лісової галузі із запровадженням наскрізного обліку деревини, на доцільності якого окремо наголосив і Президент України. Мораторій — лише одна зі складових розвитку галузі. І ми не плануємо на цьому зупинятися!
ДО ТЕМИ
З тіньовим обігом деревини боротиметься... поліція
Патрульних озброїли новим програмним забезпеченням, яке ідентифікуватиме «контрабанду» на дорозі
Поліцейські відтепер можуть без проблем перевірити вантаж лісовоза. Надіславши запит за номером бирки на вантажі або за номером автомобіля, вони миттєво отримуватимуть інформацію із системи електронного обліку деревини (ЕОД) про те, хто заготовив ліс, хто має право його перевозити, куди і для кого він призначений.
Представлений днями спеціальний модуль ЕОД «Контроль» надаватиме можливість, переконані в державному агентстві лісових ресурсів України, ефективніше моніторити транспортування лісу і запобігати незаконній вирубці, адже легальність лісу можна перевірити безпосередньо під час руху лісовоза. Ключова перевага програми — в тому, що вона унеможливлює фальсифікацію документів для транспортування лісу.
«Система ЕОД є на сьогодні впливовим державним інструментом, що дає змогу здійснювати контроль за походженням деревини і також запобігати утворенню тіньового обігу деревини. Останнє (тіньовий обіг деревини. — Ред.) стане ще небезпечнішим за рахунок перевірки деревини, яка транспортується дорогами України», — зазначив заступник генерального директора ДП «Лісовий інформаційний аналітичний центр (ЛІАЦ)» Юрій СОТНИК.
Інструмент розроблений спеціально для Національної поліції, тому користуватися модулем мають право лише представники правоохоронних органів.
«Модуль був розроблений спеціалістами групи компаній «Латчбахер», які беруть активну участь у встановленні електронного обліку на підприємствах лісового господарства, — каже т.в.о. Генерального директора ДП «ЛІАЦ» Віктор МЕЛЬНИЧЕНКО. — Цей мобільний додаток дасть можливість представникам Нацполіції в режимі реального часу відстежувати походження лісопродукції та документи, які мають на руках перевізники, їхню відповідність до реальної інформації, яка є в системі ЕОД».
Залучення поліції до контролю над вирубкою лісів, за словами чиновників, дає змогу створити більш сприятливі умови для боротьби з незаконною вирубкою, а відсутність необлікованого лісу на дорогах означає зменшення правопорушень, адже будь-який ліс вивозиться із лісосіки дорогами загального користування.
Саме тому, переконані в ДП «ЛІАЦ», контроль легальності лісу під час транспортування є не тільки найбільш ефективним, а й найбільш економним видом контролю, оскільки поліцейські все одно чергують на дорогах загального користування, а для користування додатком не обов’язково бути фахівцями з лісової справи, а потрібно лише зіставити паперові документи з даними системи ЕОД, які надходять через додаток.
Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
