Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iсторія однієї реставрації

«Житія святих» на одному полотні. У світі є лише чотири ікони, подібних до чернівецької «Святий град Єрусалимський»
24 травня, 2012 - 00:00
ФОТОРЕПРОДУКЦІЮ НАДАНО АВТОРОМ

У Чернівецькому обласному художньому музеї пишаються реставрацією паломницької ікони кінця XIX ст. «Житія святих». Полотно написане олійною фарбою. До музею воно потрапило брудним, з нього випадали цілі шари фарби. Упродовж чотирьох років художник-реставратор Володимир Краснов займався відновленням експоната.

Твір складається з трьох частин. У центрі полотна зображено інтер’єр храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі, навколо якого — інші святі місця, а також численні святі й великомученики. Вгорі центральної частини у двох ярусах розміщено сцени Страшного суду. Права та ліва частини ікони присвячені Ісусу Христу та Божій Матері, великі зображення яких вписані в овали. Над ними розміщено сюжети зі Старого Заповіту, а внизу відтворено легенди про Лота, походження Древа Животворящого Хреста та про деяких святих. «Літературною основою для зображень були тексти Біблії та інші теологічні твори. Ікона є унікальною енциклопедією іконографічних сюжетів. Вивчаючи їх, ми ніби мандруємо в часі — від створення світу до подій XIX ст., пов’язаних з історією святих місць», — каже завідувачка відділу науково-освітньої роботи художнього музею Лариса Курущак. За її словами, найбільше труднощів виникло при дослідженні сюжетів у центральній та нижній частинах ікони. Їх допоміг вивчити преосвященний Мелетій, єпископ Хотинський. «Він розтлумачив багато невідомих сюжетів, прочитав і відновив утрачені фрагменти численних написів літургійного змісту, які виконано кирилицею та грецькою мовою», — говорить науковець.

«Оскільки в цьому написі йдеться про Єрусалим, а в головній — центральній — частині полотна міститься зображення Єрусалимського храму, було ухвалено рішення перейменувати твір із «Житія святих» на «Святий град Єрусалимський». Нам вдалося також ідентифікувати зміст усіх сюжетів, зображених на іконі», — пояснює Лариса Курущак.

Нині є чотири ікони, подібних до чернівецької. Близькі за змістом роботи є в монастирі Седная (Сирія), в колекціях «Ермітажу» в Санкт-Петербурзі. Але найближча за композиційною будовою — ікона з Болгарського храму в місті Несебр. «Чернівецька ікона охоплює різноманітні події у часовому та просторовому вимірі. Довкола центрального зображення храму Гробу Господнього розміщено понад сто медальйонів і клейм з величезною кількістю фігур та архітектурних споруд. Імовірно, над іконою працювало декілька народних майстрів різного професійного рівня. Це відчувається в стилістиці твору», — говорить Лариса Миколаївна.

«Святий град Єрусалимський» є рідкісною паломницькою іконою. Подібні твори створювалися на полотні, оскільки їх було зручно згорнути в рулон і подорожувати з ними. Вони мали неабиякий попит серед прочан, на них описували враження паломників до Святої Землі.

Дмитро ЛУКАНЮК, Чернівці
Газета: 
Рубрика: